1. Великий тлумачний словник сучасної мови

грозовий

грозови́й

-а, -е.

Прикм. до гроза 1), 2).

|| Який супроводжується грозою (у 1 знач.).

|| З грозою; багатий на грози (у 1 знач.). Грозове літо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грозовий — грозови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. грозовий — Громовичний Словник чужослів Павло Штепа
  3. грозовий — (чо́рні) хма́ри збира́ються (нависа́ють, ску́пчуються і т. ін.) / зібра́лися (нави́сли, ску́пчилися і т. ін.) над ким—чим, навколо кого—чого. Кому-, чому-небудь загрожує неприємність, горе, біда і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  4. грозовий — БУ́РЯНИЙ (пов'язаний з бурею: який буває під час бурі, супроводжує її, характеризується частими бурями), БУРЕ́МНИЙ, БУ́РНИЙ рідше, БУРХЛИ́ВИЙ підсил., ЧВА́РНИЙ діал.; ШТОРМОВИ́Й (пов'язаний зі штормом); УРАГА́ННИЙ (пов'язаний з ураганом). Словник синонімів української мови
  5. грозовий — ГРОЗОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до гроза́ 1, 2. Над Солом’янкою пливли грозові хмари з бузковими відсвітами (Сенч., На Бат. горі, 1960, 29); З нею [партією] сміло ішли ми в походи В незабутні грозові роки (Ющ., Люди.. Словник української мови в 11 томах