1. Словник синонімів української мови

гультяй

ГУЛЬВІ́СА розм. (той, хто любить гуляти, живе легковажно), ГУЛЯ́КА розм., БА́ЙДА розм., ЯРИ́ГА розм., заст., ЯРИ́ЖКА розм., заст., ЯРИ́ЖНИК розм., заст., ГУЛЬТЯ́Й зневажл., ГОЛЬТІПА́КА (ГУЛЬТІПА́КА) зневажл., ГАЛГА́Н діал. Щастя те, що з сина не ферт і не гульвіса: з п'ятого класу гімназії він допомагав матері, ганяючи по репетиціях (Ю. Смолич); Гуляка, горлаючи молодецьку пісню, вийшов на дорогу (А. Шиян); Всім до мене байдам байдуже (М. Бажан); Паливоди і волоцюги, Всі зводники і всі плути; Ярижники і всі п'янюги.. Кипіли в пеклі всі в смолі (І. Котляревський); Полюбила гультяя, Гірка доля моя (пісня); — Дуже, дуже багато швендяє сюди гольтіпак, що, нічого не вміючи і нічого не знаючи, туди хочуть за добрими людьми (Г. Квітка-Основ'яненко); Ці галгани і розбишаки або гинуть у бою, або татари женуть їх, як отару в неволю (З. Тулуб). — Пор. 1. безпу́тник, ле́дар, неро́ба, 1. обі́дранець, п'яни́ця.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гультяй — гультя́й іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. гультяй — -я, ч., зневажл. Той, хто любить гуляти (у 2, 3 знач.), не хоче працювати; гульвіса, нероба, ледар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гультяй — див. бешкетник; звабник; легковажний; ледачий; п'яниця; розпусник Словник синонімів Вусика
  4. гультяй — Гультя́й, -тяя́, -тяє́ві, -тяє́м, -тя́ю! -тяї́, -тяї́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гультяй — ГУЛЬТЯ́Й, я́, ч., зневажл. Той, хто любить гуляти (у 2, 3 знач.), не хоче працювати; гульвіса, нероба, ледар. Одна тільки Галя гостро дивилася на всіх гультяїв — і червона краска грала на її щоках (Мирний, II, 1954, 294)... Словник української мови в 11 томах
  6. гультяй — Гультяй, -тяя м. Гуляка, кутила, лѣнтяй, повѣса. Приймак-гультяй не хоче робити, бере люльку у кишеню, йде до коршми пити. Чуб. ІІІ. 127. ув. гультяїще. Великий гультяїще. Лукаш. 127. Словник української мови Грінченка