1. Словник синонімів української мови

гусінь

ГУ́СЕНИЦЯ (личинка метелика), ГУ́СІНЬ перев. збірн., ГУ́СІЛЬНИЦЯ діал., ОСЕ́НИЦЯ діал., ОСЕ́ЛЬНЯ діал. Капуста в мене плоха. Якась гусениця об'їдає (А. Шиян); Листя злипалося, повутинням заплетене, злилося, ненажерна гусінь сади об'їла (К. Гордієнко); Погляд його недвижно спинився на одній луком зігнутій стебелинці, по котрій звільна та невпинно повзла товста, зеленувата гусільниця (І. Франко); На рейках стояв сивий від паморозі ешелон з семи вагонів, схожий на осеницю з чорним рогом на голові (П. Панч); Наш довженний санітарний ешелон посувався лінивою осельнею (О. Досвітній).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гусінь — гу́сінь 1 іменник жіночого роду, істота гусениця — личинка метелика частіше вживається в однині, в тому числі як збірне гу́сінь 2 іменник жіночого роду гусениця — широкий ланцюг, що накладається на колеса трактора, танка і т. ін. для підвищення прохідності машини Орфографічний словник української мови
  2. гусінь — [гус'ін'] -сеин'і, ор. -с'ін':у Орфоепічний словник української мови
  3. гусінь — -сені, ж. 1》 Те саме, що гусениця 1). 2》 рідко. Те саме, що гусениця 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гусінь — Личинки комах, що належать до перетинчастокрилих; бл. 30 тис. видів, трапляються в усьому світі; личинки паразитують у личинках ін. комах, часто шкідливих, тому переважно корисні. Універсальний словник-енциклопедія
  5. гусінь — Гу́сінь, -сені, -сені, -сінню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гусінь — ГУ́СІНЬ, сені, ж. 1. Те саме, що гу́сениця 1. Спустіле дворище заростало бур’янами, в садку гусінь оголила листя на старих грушах (Ле, Хмельницький, І, 1957, 242); Ланка за літо дванадцять раз просапала й прополола буряки, .. Словник української мови в 11 томах