гіацинт

ГРАНА́Т (самоцвіт червоного або бурого кольору), ГІАЦИ́НТ. А на шиї гранати, коралі, дукачі як жар горять (О. Стороженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіацинт — гіаци́нт 1 іменник чоловічого роду рослина гіаци́нт 2 іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови
  2. гіацинт — Гиацинт — hyacinth — Hyacinth – 1) Мінерал класу силікатів, прозорий ювелірний різновид циркону густо-червоного, жовто-коричневого, оранжево-червоного або коричнево-червоного кольору. Тв. 6,5-7,5. Густина 3,9-4,7. Блиск алмазний. Гірничий енциклопедичний словник
  3. гіацинт — ч. 1》 род. -а. Декоративна цибулинна рослина з пахучими квітками. 2》 род. -у. Назва деяких коштовних каменів (граната, аметиста та ін.) червоного, жовтогарячого та жовтого кольорів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гіацинт — ГІАЦИ́НТ¹, а, ч. Декоративна цибулинна рослина із запашними квітками. – Сниться мені часом, що вона .. все ходить в квітнику поверх левкоїв та гіацинтів і ні одна квітка не вгинається під її легенькими черевичками (І. Словник української мови у 20 томах
  5. гіацинт — гіаци́нт (грец. υάκινθος) 1. Рід багаторічних цибулинних рослин родини лілійних. Поширені в Європі, Азії та Північній Африці. В культурі відомі численні декоративні сорти. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. гіацинт — I мінерал, відміна циркону; оранжевий або червоно-буруватий; благородний камінь. II багаторічна трав'яниста рослина з родини лілійних; походить з Малої Азії; в Україні в культурі один вид: г. сх. Універсальний словник-енциклопедія
  7. гіацинт — ГІАЦИ́НТ, ч. 1. род. а. Декоративна цибулинна рослина з пахучими квітками. — Сниться мені часом, що вона .. все ходить в квітнику поверх левкоїв та гіацинтів і ні одна квітка не вгинається під її легенькими черевичками (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах