гяур

ІНОВІ́РЕЦЬ (людина, що належить до іншого віросповідання), ЧУЖОВІ́РЕЦЬ заст.; БУСУРМА́Н (БУСУРМЕ́Н) заст., фольк. (перев. про магометанина); НЕВІ́РНИЙ заст.; ГЯУ́Р заст. (у магометан); НЕХРИСТИЯ́НИ́Н, НЕВІ́РА розм., НЕ́ХРИСТ заст. (той, хто не належить до християн). Придушення вільної думки (церковна цензура), гоніння на інакомислячих та іновірців,.. порушення таємниці сповіді за поліцейським наказом — все це значною мірою підірвало авторитет церкви у суспільстві (з журналу); Таких людей було і є багато і поміж попами, і поміж панами, і скрізь вони намагаються силувати старовірів, нововірів, чужовірців і "безбожників" ходити до тої церкви, яка найбагатша та найсильніша в цілій країні (Леся Українка); — Дай, Боже, щоб на війні нам завжди щастило.. Щоб бусурманів били, і турків били, і татарву били, а коли й ляхи почнуть щось проти віри нашої чинити, то й ляхів щоб били (О. Довженко); Хмельницький.. сказав гаряче: — Не пущу! Ні ляхів, ні бусурменів (Н. Рибак); Ніколи не переступить (Емене) похмурої Яйли, що он там, за батьківською хатою, за селом, грізно здіймає догори кам'яні хребти, одділяючи аллахів край од сторони невірних (М. Коцюбинський); Ведмедя, дикого вепра було приємно бачити і нехристиянам, які проходили через башти "на полаті", де нерідко князь приймав гостей (з журналу); Сатанів (Свирид) у бою, пер ведмедем на нехристів, ..тільки бриті лоби тріщали під ударами несамовитого гяура (А. Дімаров)

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гяур — гяу́р іменник чоловічого роду, істота у магометан – назва іновірця рідко Орфографічний словник української мови
  2. гяур — -а, ч., заст., зневажл. У магометан – назва іновірця; "невірний пес". Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гяур — Собака; переносно зневажливе визначення немусульманина Словник застарілих та маловживаних слів
  4. гяур — гяу́р (тур. giaur – вогнепоклонник, від араб. кафір – невірний) у мусульман зневажливе назвисько всіх іновірців. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гяур — ГЯУ́Р, а, ч., заст., зневажл. У магометан — назва іновірця. Пригадались [правовірним].. усі ті багаті жнива, що збирає з гяурів, не сіючи й не орючи, татарин (Коцюб., І, 1955, 294). Словник української мови в 11 томах