гяур

Значення в інших словниках

1. гяур — гяу́р іменник чоловічого роду, істота у магометан – назва іновірця рідко Орфографічний словник української мови
2. гяур — Собака; переносно зневажливе визначення немусульманина Словник застарілих та маловживаних слів
3. гяур — гяу́р (тур. giaur – вогнепоклонник, від араб. кафір – невірний) у мусульман зневажливе назвисько всіх іновірців. Словник іншомовних слів Мельничука
4. гяур — ІНОВІ́РЕЦЬ (людина, що належить до іншого віросповідання), ЧУЖОВІ́РЕЦЬ заст.; БУСУРМА́Н (БУСУРМЕ́Н) заст., фольк. (перев. про магометанина); НЕВІ́РНИЙ заст.; ГЯУ́Р заст. (у магометан); НЕХРИСТИЯ́НИ́Н, НЕВІ́РА розм., НЕ́ХРИСТ заст. Словник синонімів української мови
5. гяур — ГЯУ́Р, а, ч., заст., зневажл. У магометан — назва іновірця. Пригадались [правовірним].. усі ті багаті жнива, що збирає з гяурів, не сіючи й не орючи, татарин (Коцюб., І, 1955, 294). Словник української мови в 11 томах