1. Словник української мови в 11 томах

гяур

ГЯУ́Р, а, ч., заст., зневажл. У магометан — назва іновірця.

Пригадались [правовірним].. усі ті багаті жнива, що збирає з гяурів, не сіючи й не орючи, татарин (Коцюб., І, 1955, 294).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гяур — гяу́р іменник чоловічого роду, істота у магометан – назва іновірця рідко Орфографічний словник української мови
  2. гяур — -а, ч., заст., зневажл. У магометан – назва іновірця; "невірний пес". Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гяур — Собака; переносно зневажливе визначення немусульманина Словник застарілих та маловживаних слів
  4. гяур — гяу́р (тур. giaur – вогнепоклонник, від араб. кафір – невірний) у мусульман зневажливе назвисько всіх іновірців. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гяур — ІНОВІ́РЕЦЬ (людина, що належить до іншого віросповідання), ЧУЖОВІ́РЕЦЬ заст.; БУСУРМА́Н (БУСУРМЕ́Н) заст., фольк. (перев. про магометанина); НЕВІ́РНИЙ заст.; ГЯУ́Р заст. (у магометан); НЕХРИСТИЯ́НИ́Н, НЕВІ́РА розм., НЕ́ХРИСТ заст. Словник синонімів української мови