1. Словник української мови в 11 томах

гущина

ГУЩИНА́, и́, ж.

1. Те саме, що гуща́вина 1.

На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витяга цікаву мордочку (Коцюб., І, 1955, 148);

В гущині заростей, де повітря стояло непорушне, було жарко (Сенч., На Бат. горі, 1960, 21).

2. рідко. Те саме, що густота́.

Гущина посадки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гущина — гущина́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гущина — -и, ж. 1》 Те саме, що гущавина 1). 2》 рідко. Те саме, що густота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гущина — див. гущавина Словник синонімів Вусика
  4. гущина — ГУСТОТА́ (кількість однорідних предметів, частинок тощо на одиницю виміру площі), ЩІ́ЛЬНІСТЬ, ГУСТИНА́, ГУ́СТІСТЬ, ГУЩИНА́. Найменша густота населення (на Україні) в південних областях (І. Словник синонімів української мови
  5. гущина — Гущина́, -ни́ і гущовина́, -ни́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)