1. Словник української мови в 11 томах

гущак

ГУЩА́К, а́, ч., рідко. Те саме, що гу́ща 2.

То схиляючись, то поповзом він залазить у такі гущаки, де й лис не пройде (Кол., Терен.., 1959,10);

Виводок качиний Полощеться, забравшись у гущак (Рильський, І, 1946, 275).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гущак — гуща́к іменник чоловічого роду гуща рідко Орфографічний словник української мови
  2. гущак — -а, ч., рідко. Те саме, що гуща 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гущак — див. гущавина Словник синонімів Вусика
  4. гущак — ЗА́РОСТІ мн. (кущі або інша рослинність, що дуже розрослась, густо вкриваючи поверхню), ЗА́РОСЛІ мн., ЗА́ПУСТ розм.; ГУЩА́ВИНА, ГУЩИНА́, ГУ́ЩА, ГУЩА́ВІНЬ розм., ГУ́ЩАВА діал., ГУЩА́К рідко (місце, де кущі і т. ін. ростуть дуже густо). Словник синонімів української мови
  5. гущак — Гущак, -ка м. Кусты, густой кустарникъ. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка