гущина

ГУСТОТА́ (кількість однорідних предметів, частинок тощо на одиницю виміру площі), ЩІ́ЛЬНІСТЬ, ГУСТИНА́, ГУ́СТІСТЬ, ГУЩИНА́. Найменша густота населення (на Україні) в південних областях (І. Цюпа); Густота насаджень; Зараз Стрілецький степ і навколишні райони є єдиним місцем у республіці, де щільність байбака досить висока (з газети); Сьогодні у Всесвіті густина частинок, що мають масу спокою, — пересічно кілька атомів на кубічний метр (з журналу); Густість риби у водоймищі повинна бути досить високою (з журналу); Гущина посадки.

ЗА́РОСТІ мн. (кущі або інша рослинність, що дуже розрослась, густо вкриваючи поверхню), ЗА́РОСЛІ мн., ЗА́ПУСТ розм.; ГУЩА́ВИНА, ГУЩИНА́, ГУ́ЩА, ГУЩА́ВІНЬ розм., ГУ́ЩАВА діал., ГУЩА́К рідко (місце, де кущі і т. ін. ростуть дуже густо). Зграя диких качок, швидко махаючи крилами, пролетіла над заростями верболозу і плюхнула в теплу воду (В. Москалець); Діставши з зарослів татарського зілля заздалегідь приховані весла, Прохор одв'язав човна (А. Шиян); Рекрути — і ті всякчас ховались Поміж коноплями, коли за ними гнались, У лісі, в запустах, у пущах вікових (переклад М. Рильського); Од часу до часу він спуджував дичину, що або з хуркотом звивалась у повітря, або з плескотом зникала в гущавину очерету (О. Досвітній); Часом їй доводилось продиратись через таку гущину, що вона ледве пролазила поміж жовтими стінами (очерету) (М. Коцюбинський); Шепче присмерк бананових дерев. Все ближче плеще гуща трав (М. Бажан); Посплигувавши з машини, ми мерщій кидаємося в гущавінь, очеретиння тріщить у нас під ногами, а ми все ліземо (О. Гончар); І щасливий я, поки гублюся Без доріжки в гущаві рясній (І. Франко); То схиляючись, то поповзом він залазить у такі гущаки, де й лис не пройде (П. Колесник). — Пор. 1. ха́щі.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гущина — гущина́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гущина — -и, ж. 1》 Те саме, що гущавина 1). 2》 рідко. Те саме, що густота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гущина — див. гущавина Словник синонімів Вусика
  4. гущина — Гущина́, -ни́ і гущовина́, -ни́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гущина — ГУЩИНА́, и́, ж. 1. Те саме, що гуща́вина 1. На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витяга цікаву мордочку (Коцюб., І, 1955, 148); В гущині заростей, де повітря стояло непорушне, було жарко (Сенч., На Бат. Словник української мови в 11 томах