1. Словник синонімів української мови

гілляччя

ГІ́ЛЛЯ́ збірн., ГІЛЛЯ́ЧЧЯ, ГАЛУ́ЗЗЯ, ВІ́ТТЯ, ВІТЬ рідше; ПА́ГІЛЛЯ (тонке). Здоровенний.. дуб розлягся, розширився своїм кострубатим гіллям (М. Коцюбинський); Дерева лежали впоперек дороги, одне на одному, переплітаючись слизьким гілляччям (І. Микитенко); Яр глибокий, схил його засипаний галуззям, торішнім листям (Є. Гуцало); Зашумів буковим віттям прадавній ліс (В. Кучер); Мені здавалось, що й берези Від мене відхиляли віть (Д. Павличко); Порозросталися дерева, пустили багато молодого пагілля (П. Загребельний). — Пор. гі́лка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гілляччя — гілля́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гілляччя — -я, с. Збірн. до гілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гілляччя — ГІЛЛЯ́ЧЧЯ, ГІЛЯ́ЧЧЯ, я, с., збірн. Те саме, що гі́лля́. Гілляччя боляче било в лице, хапалося колючками за одіж, рвучи її на шмаття і роздираючи до крові шкіру (з казки); Просто на нього згори сипалося гілляччя з розчахнутої набоєм берези (І. Словник української мови у 20 томах
  4. гілляччя — див. гілка Словник синонімів Вусика
  5. гілляччя — ГІЛЛЯ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до гілля́. В холодних деревах шумів нічний вітер, розгойдуючи вогке тяжке гілляччя (Мик., II, 1957, 223); Раптом крізь кленове Прозірчате гілляччя я побачив Своє село (Вирган, В розп. літа, 1959, 205). Словник української мови в 11 томах