давно

ДАВНО́ (у далекому минулому), ЗА ДА́ВНІХ ЧАСІ́В, ЗА СТАРИ́Х ЧАСІ́В, ЗА ДІДІ́В-ПРА́ДІДІВ, ДАВНИ́М-ДАВНО́ розм., ДАВНІ́СІНЬКО розм., ЗА ЦАРЯ́ ГОРО́ХА жарт., ВО ДНІ О́НИ заст., В О́НИЙ ЧАС заст. Давно колись се діялось У нас на Вкраїні. Серед села вдова жила У новій хатині (Т. Шевченко); За старих часів повелося навіть іменувати Одесу царством лінощів та столицею ледарів (Ю. Смолич); Промайнула воля, поламала ланцюги віковічні, на котрих ще за дідів-прадідів прикували до панів колись вільні хутори, села (Панас Мирний); Давним-давно колись у дрімучих лісах появився лев (казка); Старенька сестро Аполлона, Якби ви часом хоч на час Придибали-таки до нас Та, як бувало во дні они, Возвисили б свій Божий глас До оди пишно-чепурної (Т. Шевченко); Як в оний час, так і тепер, на муки Віддав би ти апостолів своїх ... О Господи! (М. Старицький).

ДАВНО́ (протягом тривалого часу), ЗВІ́КУ-ЗРО́ДУ (ЗРО́ДУ-ЗВІ́КУ) підсил., СТО ЛІТ (РО́КІВ) підсил., ДАВНІ́СІНЬКО розм.; ДО́ВГО (дотепер). — Я Кумськая зовусь Сивилла.., Давно живу на світі я! (І. Котляревський); Сіробаба став смачно закушувать, припрошуючи і льотчиків теж: — Це вам не оті спецконсерви, що сто років на складі лежали (О. Гончар); — Хочете душу узяти, зараз вам її і заручу.. — Душу! Та вона вже давнісінько моя (Г. Квітка-Основ'яненко); Добре, коли для кожної людини він (світ) є, існує, триває якщо не вічно, то довго (Є. Гуцало). — Пор. зда́вна.

ЗДА́ВНА (з давніх часів), ВІДДА́ВНА, СПРАДА́ВНА підсил., З ДА́ВНІХ-ДАВЕ́Н підсил., З ДА́ВНЬОГО-ДА́ВНА підсил., ЗДАВЕ́Н розм., ЗРО́ДУ підсил. розм., ЗРО́ДУ-ВІ́КУ (ЗРО́ДУ-ЗВІ́КУ) підсил. розм., ЗДАВЕ́Н-ДА́ВНА діал., ЗДА́ВНУ діал., СПОЗАДА́ВНА (СПОЗАДА́ВНЯ) рідко. Очеретом тут здавна вкривають хати, з очерету господар ставить довкола садиби лісу-загорожу (О. Гончар); З давніх-давен через село Медвин пролягає лебединий шлях (М. Стельмах); Був собі дід та баба. З давнього-давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили (Т. Шевченко); Здавен було марю: коли б мені сила, то я б у той храм таємничий вступила, де світять крізь пітьму науки дива (Леся Українка); Так здобув народ свободу, що про неї мріяв зроду (Л. Первомайський); Здавен-давна він привик, що його серце стискається при в'їзді в руське село (І. Франко); Хіба ж ти не помітив по ній, що вона й здавну навіжена була? (Марко Вовчок); Був у нас мальований глечик для води, спозадавня був (С. Васильченко). — Пор. 2. давно́, споконві́ку.

КОЛИ́СЬ (у якийсь час у минулому); ХТО́ЗНА-КОЛИ́, КА́ЗНА-КОЛИ́ розм., БО́ЗНА-КОЛИ́ розм. (невідомо, як давно); ПОПЕРВА́Х розм. (раніше, спочатку); ДАВНО́ (у далекому минулому). (Мар'яна:) Давно колись, розказують, через наше село переходив один волох-характерник і побачив мене (С. Васильченко); Із Гармашиної розповіді він знав, що Артем з Христею розлучився ще хтозна й коли (А. Головко); Більше всього смутило Мирона, що Оксана вже не була така весела, як попервах, — вона, як обірвана квітка, зов'яла (Грицько Григоренко); Давно те діялось (Т. Шевченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. давно — (у далекому минулому) давнісінько// давним-давно, за давніх часів, за царя гороха. Словник синонімів Полюги
  2. давно — давно́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. давно — (у далекому минулому) во врем’я оно, заст., ірон.; во дні (в дні) они, заст.; в оний час, заст., уроч.; за царя Гороха [як людей було трохи], жарт.; за царя Хмеля [, як було людей жменя], жарт.; за царя Панька (Томка) [, як була земля тонка], жарт. Словник фразеологічних синонімів
  4. давно — пр., (коли) давним давно, за давніх давен, за царя Гороха <�Тимка>; (відколи) віддавна, здавна, здавну, с.г. Словник синонімів Караванського
  5. давно — присл. 1》 У далекому минулому, багато років тому. 2》 Протягом тривалого часу; здавна. || Деякий час тому. || Протягом якогось відтинка часу і дотепер; довгий час, довго. Давно б так — саме так треба було; добре, так. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. давно — ДА́ВНО, а, с.: Дале́ка (да́вня, си́ва і т. ін.) давнина́ <�Да́вні да́вна> див. давнина́; З да́вніх (рідше давне́зних)-даве́н <�З да́вніх пір> <�З да́внього-да́вна> див. да́вній. Словник української мови у 20 томах
  7. давно — Давні пригоди боронять від шкоди. Спомини про якусь утрату роблять нас більш обережними. То ще було за царя Гороха, як землі було дуже троха. Глум з брехуна, що оповідає щось неімовірного. То ще було за царя Тимка, як земля була тонка. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. давно — Богвість-коли, бозна-коли, віддавна, давненько, давним-давно, давнісінько, давнісньо, давніш, давніше, давнішньо, давно-давно, колись, колись-заколись, колись-колись, повік-віків, повік-віку, удавні, хтозна-коли Фразеологічні синоніми... Словник синонімів Вусика
  9. давно — давно́ б так. Уживається на знак схвалення чиїх-небудь дій, вчинків; правильно, добре. (Муза:) Прощай. Тепер ти вільний, Живи собі по моді! (Зникає). (Поет:) Давно б так! .. Я в пригоді поможу й сам собі (Леся Українка). ота́к би й давно́. Фразеологічний словник української мови
  10. давно — ДАВНО́, присл. 1. У далекому минулому, багато років тому. Давно те діялось (Шевч., II, 1953, 45); Колись давно, ще не за нашої пам’яті, приїхав.. пан-дідич в свій куплений на Волині маєток (Н.-Лев., І, 1956, 130). Як [і] давно́ — як раніше, як колись. Словник української мови в 11 томах
  11. давно — Давно нар. Давно. Да вже ж моєї дівчиноньки давно не було. Чуб. ІІІ. 149. --------------- Давно, -на с. (Употребляется только въ косвенныхъ падежахъ). А тут бур'ян, піски, тали, і хоч би на сміх де могила о давнім давні говорила. Шевч. 378. Словник української мови Грінченка