давнина

ДАВНИНА́ (давноминулі часи), СТАРОВИНА́, ДАВНОМИНУ́ЛЕ, ДА́ВНЄ, СТАРОЖИ́ТНІСТЬ, ДА́ВНІСТЬ, СТАРОДЕ́ННЯ поет., ДІДІ́ВЩИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; СИВИНА́ поет., СИВИЗНА́ поет. (перев. із сл. віків, століть); ПРАДАВНИНА́, ПРЕ́ДКІВЩИНА, ПРА́ВІК (ПРА́ВІКИ), ПЕРЕДВІ́К, ПЕРВОВІ́К заст. (стародавні часи). Давня то давнина, а наче вчора діялось (Марко Вовчок); Над містом променіли золотоголові пам'ятники старовини (О. Досвітній); Поема (М. Бажана) "Данило Галицький".. не відносить нашу увагу в давноминуле, а по суті перекликається з днями великої битви проти фашизму (А. Малишко); Почав я, старий, те давнє згадувати (Марко Вовчок); Дві культурні течії живили творчість Анатолія Петрицького — романтика старожитності і раціоналізм сучасності (з журналу); Режисер віддаляє нас у сиву давність, коли й життя текло помалу, і степ та земля були у нас безлюдні (Ю. Яновський); Відомий звичай стародення: несуть на блюдечках варення (переклад М. Рильського); Свідок слави дідівщини З вітром розмовляє (Т. Шевченко); Так велося у ту старосвітщину, що рада була старша одгетьмана (П. Куліш); Сивина віків створювала найкращі пісні про кохання (М. Стельмах); Виринають з сивизни століть і проходять гордою ходою перед нашими воїнами славні прадіди — Байда-Вишневецький, Дорошенко, Нечай, Богун і Богдан (О. Довженко); У прадавнину било (тут) хвилями море (з газети); Кажуть, архітектурні форми предківщини полягають у розумному наслідуванні природи (М. Рудь); На холодній стромині повитої в хмари гори.. Льодовик невідомий і грізний лежав із правіку (Л. Первомайський); Втратити ватру на полонині — се така сама трагедія, як і в передвіках утратити вогонь взагалі (Г. Хоткевич); З первовіку не було гір, лише вода... (М. Коцюбинський). — Пор. 1. мину́ле.

ДАВНИНА́ (події, звичаї, пам'ятки тощо далекого минулого), СТАРОВИНА́, СТАРИНА́ рідше, СТАРОЖИ́ТНОСТІ, ДРЕ́ВНОСТІ книжн., АРХА́ЇКА книжн., МИНУ́ВШИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; ПРАДАВНИНА́ (події, звичаї, дуже далекі від сучасності). Він знав з практики, що старі люди завжди хвалять давнину (В. Гжицький); Чим давніша була пісня, казка чи легенда, тим блискучіше палали очі в аматорів старовини (М. Рильський); Віяло від неї (зали) якимсь таємничим духом старини (І. Франко); Над дослідженням старожитностей працюють численні експедиції археологів (з журналу); Єгипетські древності; Народний орнамент можуть відносити до пережитої старовини, до архаїки.. тільки невігласи (з газети); Минувшину вивчавши, зрозумів Красу подій, що сталися допіру (Є. Плужник); О. Гервасій вчивсь на псалтирі і вийшов панотцем простим, людяним, ..держався старосвітщини (А. Свидницький); Прадавнина матріархальних відносин.

МИНУ́ЛЕ ім. (час, який пройшов, події колишнього життя), КОЛИ́ШНЄ, ТОГОЧА́СНІСТЬ, ПРОЙДЕ́ШНЄ розм., МИНУ́ВШИНА розм., МИНУ́ЛІСТЬ розм., МИНУ́ВШІСТЬ заст.; ПРОЖИ́ТЕ, ПЕРЕЖИ́ТЕ, ПЕРЕ́ЙДЕНЕ, ПЕРЕБУ́ТЕ (те, що прожито). Позбав народ минулого, і він спокійно змириться з своїм гірким сучасним, а над майбутнім і не замислиться... (Вас. Шевчук); Де колишнє чайкою тужило, Ти зростаєш, світла наша сило (М. Рильський); Як дань пройдешньому, як спомин, Як дня сьогоднішнього гомін.., Тебе кохаю, Дніпроград (М. Нагнибіда); Тихими вечорами зимовими, коли збирається, повечерявши, сім'я, старий дід оповідає минувшину і в тім конче про Довбуша (Г. Хоткевич); Тужу за моєю гарною минулістю (В. Стефаник); Життя прожите, вся минувшість хвилиною марною здається (У. Кравченко); Старий іншими очима, очима прощання почав бачити перед собою прожите і те, що було наяву (М. Стельмах); Утік сон за ліси, за гори. Збудив натомість у думках їмості всі спомини пережитого й перебутого (Лесь Мартович); Без щоденної пильної оглядки на перейдене хіба можна зазирнути в прийдешнє? (Ю. Шовкопляс). — Пор. 1. давнина́.