дармоїдство

ЛЕ́ДАРСТВО (відсутність бажання діяти, працювати), ЛІ́НОЩІ мн., ЛІНЬ, ЛЕДАРЮВА́ННЯ, ДАРМОЇ́ДСТВО зневажл., БАЙДИКУВА́ННЯ розм., ЛІ́НЬКИ мн., розм., БАГЛАЇ́ мн., розм. рідше. — Людина.. старіє на сьомому десятку літ. А черепаха — символ нехлюйства і ледарства — зберігає молодість до четвертого століття (І. Волошин); Анатоль обважнів: неробство й лінощі поволі розточували самодіяльність і потяг до волі (Я. Качура); Труд найбільше шануй. Всі пороки з безділля і ліні (С. Крижанівський); Сьогодні його (Анатолія) завзятість у роботі сприймалася гірше, ніж чиєсь ледарювання (М. Руденко); (Агафія:) А тут нараз наш Івась приходить та й каже: — Тату, досить того дармоїдства, я хочу вчитися шевства, хочу бути шевцем (І. Франко); Відтепер увесь час, вільний від пустого байдикування, він обертав на лектуру (І. Франко); А вже як виходили (колгоспники), то кортіло поперед сусіда вискочити в поле й відчувати насолоду, дивлячись, як поспішає сусід, злий на свій сон, на свої ліньки (І. Ле); (Ганна:) А ще скажу й так: жируєш ти! Це все з баглаїв!.. (М. Кропивницький). — Пор. неро́бство.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дармоїдство — дармої́дство іменник середнього роду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. дармоїдство — -а, с., зневажл. Проживання на чужий кошт, чужою працею; неробство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дармоїдство — Дармої́дство, -ва, -ву, -вом Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дармоїдство — ДАРМОЇ́ДСТВО, а, с., зневажл. Проживання на чужий кошт, чужою працею; неробство. [Агафія:] Івась приходить та й каже: — Тату, досить того дармоїдства, я хочу вчитися шевства, хочу бути шевцем (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. дармоїдство — Дармоїдство, -ва с. 1) Дармоѣдство, тунеядство. Пахло ницостю та хижим дармоїдством. К. Дз. 40. 2) соб. Тунеядцы. Усюди повно в його дармоїдства, лежачим хлібом набивають пузо. К. Псал. 82. Словник української мови Грінченка