дармувати

ЛЕДАРЮВА́ТИ (не займатися корисною працею), ДАРМУВА́ТИ, ЛІНУВА́ТИСЯ, ЛІНИ́ТИСЯ, ПРАЗНИКУВА́ТИ розм., БАЙДИКУВА́ТИ розм., ПАНІ́ТИ розм., БА́ЙДИКИ БИ́ТИ розм., БАГЛАЇ́ БИ́ТИ розм.; ПОПАСА́ТИ, ПОПА́СУВАТИ рідше (перебуваючи де-небудь, нічого не робити, гайнувати час); ЛЕЖА́ТИ, ПРИПУХА́ТИ фам. (проводячи час у спанні). — Хай інші ледарюють, байдики б'ють чи ляси точать, а ти маєш бути на фермі найпершим (Є. Гуцало); — До праці руки приложи і не збирайся дармувати (М. Ю. Тарновський); Василь не лінувався, хазяйнував, і Ганна не любила празникувати в будень (І. Нечуй-Левицький); Зимою з кухні й не вилазила (Явдоха Іванівна), все сиділа там то коло печі, то коло дівчат, щоб не лінилися та пряли, та пір'я драли, та вовну били... (Панас Мирний); Мати не любила робити і більше любила байдикувати та посиденьки справляти (І. Нечуй-Левицький); Він (Грицько) не паніє, як другі, а сам з своєю невтомною помічницею-жінкою веде до ладу своє хліборобське діло (Панас Мирний); — Менший і досі в нижчих класах, бо все попасає в класах; вигнався аж до неба, а дурний, як треба, — не хоче вчитись! (І. Нечуй-Левицький); Боже поможи, а сам не лежи! (прислів'я); (Гаєнко:) Люди роблять, ну, а Гришка, звісно, припухає... (С. Голованівський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дармувати — дармува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дармувати — Дармува́ти. Байдикувати. А лінива громада рада з того, що може дальше дармувати, та що має адвокатів на своє лінивство, і стогне дальше, що єї спиняють в роботі (О. Маковей, Б., 1895, 11, 3). Українська літературна мова на Буковині
  3. дармувати — Нічого не робити, гаяти час; пор. БАЙДИКУВАТИ; (не вживатися) марнуватися, вкриватися порохом, лежати без діла <�облогом>; пор. ГУЛЯТИ. Словник синонімів Караванського
  4. дармувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Нічого не робити, гаяти час. 2》 Не використовуватися, лежати без діла (про неживі предмети). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дармувати — День дармувала, а три дні лежала. Говорять про ліниву жінку. Рік поле дармує, а за три вродить. Коли поле паринують, то нічого не родить, аж на другий рік родить більше. Сьогодні святої Домки, хто не хоче робити, той стріляє бом- ки. Глум з лінивих. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. дармувати — див. баритися; лінитися Словник синонімів Вусика
  7. дармувати — Дармува́ти, -му́ю, -му́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. дармувати — ДАРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Нічого не робити, гаяти час. Там десь поїде [чоловік] часом на торг, купить що або й не купить, вернеться запитий [п’яний] і дармує (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  9. дармувати — Дармува́ти, -му́ю, -єш гл. Быть безъ употребленія. Чи в тебе ця сокира дармує? позич її на час. Нема нікде кавал землі, аби дармувала. Гол. ІІІ. 41. Словник української мови Грінченка