1. Словник синонімів української мови

дбайливець

ПІКЛУВА́ЛЬНИК (той, хто піклується про когось, щось), ДБАЙЛИ́ВЕЦЬ, ДБАЧ розм., ДБА́ХА розм. Дитина за клопотанням батьків, опікуна або піклувальника зберігає громадянство України (з газети); Корінь роду.. в тім, щоб бути завжди дбайливцем-господарем, творити добро і добробут (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дбайливець — дбайли́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дбайливець — -вця, ч. Той, хто дбає, піклується про кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дбайливець — див. бережливий Словник синонімів Вусика
  4. дбайливець — ДБАЙЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто дбає, піклується про кого-, що-небудь. Словник української мови в 11 томах