декламувати

ДЕКЛАМУВА́ТИ, ЧИТА́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОЧИ́ТУВАТИ рідше, ВІРШУВА́ТИ заст., РЕЦИТУВА́ТИ заст.; МЕЛОДЕКЛАМУВА́ТИ (у супроводі музики). — Док.: продекламува́ти, прочита́ти, проказа́ти, прорецитува́ти. Слухали музику, Чорнота декламував вірші (Є. Гуцало); (Орест:) От я знайшов одні вірші. (Любов:) Краще вголос прочитайте, бо я люблю, як ви читаєте вірші (Леся Українка); Він цитував деякі рядки Сосюри й Тичини.. по пам'яті, легко й точно проказував: "На майдані коло церкви..." (Т. Масенко); Він мав звичку вголос прочитувати різні п'єси, особливо написані віршами (Л. Смілянський); Через годину дядько вже сидить на ґанку і віршує Міцкевича (М. Коцюбинський); А як зачне (тато).. рецитувати стародавні вірші, то боки зривати можна (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декламувати — декламува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. декламувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Виразно читати художні твори, зокрема вірші. || перен. Говорити піднесено, у пишномовній манері, без проникнення в суть справи; механічно повторювати завчене. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. декламувати — див. говорити Словник синонімів Вусика
  4. декламувати — ДЕКЛАМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. Виразно читати художні твори, зокрема — вірші. Смуток щипав Вітю, і він декламує вірш (Вас. Словник української мови в 11 томах