декольте

ВИ́РІЗ (виїмка для голови, шиї на одягу), ВИ́КОТ, ПА́ЗУХА (в сорочці); ДЕКОЛЬТЕ́ (в жіночому одязі). Він одягнув плащ — круглу пелерину з вирізом для голови (О. Донченко); Пишна, заспана, стояла поруч матері Галька; вона вийшла без спідниці, в одній куценькій сорочині з великим викотом на грудях (Г. Косинка); Вишивала ту сорочку небога Леся: і по ковніру, і по пазусі (П. Куліш); Ольга почервоніла аж до декольте халата (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декольте — декольте́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. декольте — невідм., с. 1》 Виріз у верхній частині жіночого одягу. 2》 у знач. прикм. Декольтований. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. декольте — Гологруди Словник чужослів Павло Штепа
  4. декольте — декольте́ (франц. decollete) глибокий виріз біля шиї у жіночому платті. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. декольте — Декольте́ (фр.), не відм. (н. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. декольте — ДЕКОЛЬТЕ́, невідм., с. 1. Виріз у верхній частині жіночого одягу. Вона одвернулася до вікна і щось вийняла з вузького декольте (Кучер, Прощай.., 1957, 161); Рум’янець обпік Олі шию, розлився по трикутнику декольте й обличчі (Вільде, Сестри.., 1958, 526). Словник української мови в 11 томах