десять

ДЕ́СЯТЬ (кількість із 10 одиниць), ДЕ́СЯТЕРО збірн., ДЕСЯ́ТКА розм.; ДЕСЯ́ТОК (також одиниця рахунку). — Я вже великий, мені аж десять літ (М. Коцюбинський); — Вони з'явилися на дорозі, піший загін солдатів, невеликий, чоловік із десятеро (Л. Первомайський); По немитих та забідованих лицях годі було пізнати, чи третю, чи четверту десятку літ доживають (І. Франко); — Тепер закочуйте рукави та хватайте по десятку отих гультяїв та бунтарів, — крикнув Єремія. Жовніри одлучили од стовпища десять чоловік (І. Нечуй-Левицький); Василь.. ніс у хустці аж три десятки крашанок (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. десять — де́сять числівник кількісний Орфографічний словник української мови
  2. десять — -ти і -тьох, числ. кільк. Назва числа і цифри 10. || Кількість із 10 одиниць. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. десять — за два кро́ки; за де́сять кро́ків. Зовсім близько, на невеликій відстані. — Темно зробилося, як під кобеняком, за два кроки поперед себе нічого не видно (Григорій Тютюнник); Кінь його .. не пішов до стайні, даром що вона за десять кроків (Л. Фразеологічний словник української мови
  4. десять — Де́сять, -тьо́х, -тьо́м, -ть(о)ма́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. десять — ДЕ́СЯТЬ, ти́ і тьо́х, числ. кільк. Назва числа і цифри 10. Багато ж тих корінців — страх як багато. Один, два, три… десять, ціла жменя, ціла купа (Коцюб., І, 1955, 206); // Кількість із 10 одиниць. Словник української мови в 11 томах
  6. десять — Десять, -ти и -тьох чис. Десять. Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне. Ном. № 6178. Журбані ввечері оголошувались десятьма вулицями. Левиц. Пов. 174. Десятома рублями не одбудеш весілля. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка