деталь

ДЕТА́ЛЬ (складова частина механізму, машини тощо), ЕЛЕМЕ́НТ спец.; ГВИ́НТИК розм. (невеликого розміру). Від торговців різним металевим дріб'язком він поступово набирав потрібних йому деталей. Зараз приймач був майже готовий (О. Гончар); Конструкційні елементи; В цій машині він знав чисто все до останнього гвинтика (В. Собко).

ПОДРО́БИЦЯ (окремий факт; те, що стосується окремих сторін якогось явища, ситуації тощо), ДЕТА́ЛЬ, ДРІБНИ́ЦЯ, ШТРИХ, РИ́СА рідше; МАЗО́К (у літературі — деталь художнього зображення). Що інші утаювали чи недомовлювали, дядько Іван до подробиць виповів йому — з суворим спокоєм, як дорослому, як мужчині (О. Гончар); Він перебрав у думці всі найголовніші деталі мічманової розповіді (В. Кучер); До найдрібніших дрібниць згадувала вона перші дні сього нещасного місяця (Г. Хоткевич); Хвилююча злободенність публіцистики, відтворені в ній свіжі життєві штрихи,.. — все це елементи поезії (О. Довженко); Помер великий майстер і художник слова, від пильного ока якого не могла сховатися жодна темна риса кріпосницької Росії (З. Тулуб); Для постаті героя комедії, виниклої на тлі споминів про батька, автор не пошкодував комічних мазків (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деталь — дета́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. деталь — (події) подробиця, фактик, обставина, елемент, компонент, аспект, бік, риса; (дрібний) дрібниця, дрібничка; (машини) частина, жм. штукенція, штукерія; (запасний) ТЕХ. запчастина. Словник синонімів Караванського
  3. деталь — [деитал'] -л'і, ор. -л':у, р. мн. -алеий Орфоепічний словник української мови
  4. деталь — -і, ж. 1》 Окремий факт; подробиця. 2》 Складова частина механізму, машини і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. деталь — 1. подробиця 2. частина Словник чужослів Павло Штепа
  6. деталь — див. частина Словник синонімів Вусика
  7. деталь — дета́ль (франц. detail) подробиця; частина цілого; ¤ Д.машини – елемент, складова частина машини. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. деталь — Дета́ль, -лю, -леві (ч. p.); -та́лі, -лів (фр. le detail) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. деталь — ДЕТА́ЛЬ, і, ж. 1. Окремий факт; подробиця. Про деталі тутешнього життя в іншім листі — тепер пізно (Л. Укр., V, 1956, 367); Сержант Перова могла розповісти про який завгодно з минулих боїв, як про вчорашню подію — з безліччю деталей, характеристик (Ю. Словник української мови в 11 томах
  10. деталь — (фр. — подробиця) Елемент композиції, який на відміну від стихійного фрагмента, є результатом свідомого компонента, що має самостійне значення, часто завершену форму (ордер, кронштейн, барельєф на постаменті пам'ятника тощо). Внаслідок... Архітектура і монументальне мистецтво