деякий

ОКРЕ́МИЙ (один із ряду однорідних предметів, явищ і т. ін.; один із багатьох), ПООДИНО́КИЙ, ДЕ́ЯКИЙ, ОДИНО́КИЙ, ОДИНИ́ЧНИЙ, РОЗ'Є́ДНАНИЙ рідше, НА́РІЗНИЙ рідко, ПОРІ́ЗНЕНИЙ рідко. От вони тут, чути їх голоси й окремі слова (Г. Хоткевич); З двору.. залітали, наче заблукавши, поодинокі сніжинки (О. Гуреїв); З села доносилися одинокі викрики жінок (Панас Мирний); Фруктові дерева різних сортів та ягідні кущі представлені були в садку не сортовими масивами, а лише одиничними сортовими екземплярами (Ю. Смолич); За ним.. полетіли драгуни, а на майдані залишились роз'єднані люди (М. Стельмах); Серед нарізних покликів молдуван співучий голос пана писаря бере гору над затихаючою бурею (М. Коцюбинський); Чутно.. несміливий голос, що співає уривчасто, спиняючись, немов пригадуючи порізнені слова і мелодію пісні (Леся Українка).

ПООДИНО́КІ (не всі з-поміж інших, узяті вибірково), ПООДИ́НЧІ, ОКРЕ́МІ, ДЕ́ЯКІ, ОДИНИ́ЦІ, ОСІБНІ. На всіх великих і малих станціях поїзд наш "розгублює" поодиноких своїх мешканців, набирає нових (Т. Масенко); Поодинчі долі, хоч які бувають промовисті, звичайно ніколи нічого не навчають (О. Забужко); В голові (Параскіци) блискавкою промайнув цілий ряд згадок, окремих фактів з останнього часу, незрозумілих досі (М. Коцюбинський); Деякі дисципліни я зовсім не вчив; навпаки, інші, що подобались мені, наприклад, фізика, викладались на іншому факультеті (О. Довженко); Єдиний, по суті, вияв народного світогляду — художня, поетична народна творчість. Практичне використання її творцями-одиницями сягає в глибочінь віків (М. Рильський); Перебираємо в пам'яті фільми останніх років, і лише деякі можуть прислужитися нашим внукам, та й то показом якихось окремих, часом навіть осібних рис нашого життя (з газети).

ЯКИ́ЙСЬ займ. неознач. (невідомо який), КОТРИ́ЙСЬ, ОДИ́Н, ХТО́ЗНА-ЯКИ́Й розм., КА́ЗНА-ЯКИ́Й розм. рідше; ДЕ́ЯКИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ДЕ́КОТРИЙ (точно не визначений). Якийсь чоловік віз снопи з поля (І. Нечуй-Левицький); Коли мандрували козаки на Січ, то завертали сюди, щоб запастися списами. Отоді, може, котрийсь козак і зачепився тут за якусь, поклавши початок династії (О. Гончар); Раїса чула часом у серці певну ніжність, якесь материне почуття до цього знівеченого життя (М. Коцюбинський); Їхала.. одна скупа пані й везла з собою усі свої скарби великі (Марко Вовчок); Цей дріт приносить телеграми хтозна з якої далини (М. Рильський); В її клункові були коралі та деяка одежина (М. Коцюбинський); Полк мав просуватися вперед загонами і.., можливо, діяти певний час децентралізовано (О. Гончар); — Я примітив, що декотрі дами міняють убрання по два й по три рази на день... (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деякий — де́який займенник Орфографічний словник української мови
  2. деякий — ДЕЯКИЙ – ДЕ ЯКИЙ Деякий, -кого, займ. Точно не визначений; невеликий тощо. – Вже деяку уяву маю про вас (М.Стельмах); Бійці сиділи деякий час (О.Гончар). Де який, присл. із займ. – Навіщо бирка ? Я вам із зав’язаними очима скажу, де який сорт (О. Літературне слововживання
  3. деякий — -а, -е. 1》 Конкретно, точно не визначений; якийсь. 2》 Незначний, невеликий. 3》 тільки мн. Якась частина; поодинокі, не всі. || у знач. ім. деякі, -ких, мн. Якась частина людей або тварин; не всі. Деякою мірою — в якійсь невеликій частині; частково. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. деякий — до пе́вної (яко́їсь, де́якої і т. ін.) мі́ри. Частково, трохи, все-таки і т. ін.— Ну, ви, прапорщику, теж, до певної міри, військова людина (А. Фразеологічний словник української мови
  5. деякий — Де́який, -ка, -ке, де́якого, де́якої, -кому, -кій, з де́яким і де́ з яким, на де́яких і де́ на яких, по де́яких і де́ по яких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. деякий — ДЕ́ЯКИЙ, а, е. 1. Конкретно, точно не визначений; якийсь. Після операції Шура деякий час лежала в тяжкому стані (Гончар, І, 1954, 163). 2. Незначний, невеликий. Світлиця.. уряжена по-східному, але з деяким грецько-римським впливом. Словник української мови в 11 томах
  7. деякий — Деякий, -а, -е Кой-какой, нѣкоторый. Инший легко робить та хороше ходить; а деякий робить, то й піт крівавий його 'бливає, нічого не має. Ном. № 1691. Забравши деяких троянців, осмалених як гиря ланців, п'ятами з Трої накивав. Котл. Ен. І. Сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску. Кв. Словник української мови Грінченка