джерга

СПІДНИ́ЦЯ (жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу), ГОРБА́ТКА діал.; ПЛА́ХТА, ПЛАХТИНА розм. (перев. з вовняної картатої тканини, не зашита збоку); ДЕ́РГА (ДЖЕ́РГА) заст. (плахта темного кольору); ЛІ́ТНИК етн. (спідниця з легкої вовняної тканини, яку носили влітку); ФАРТУ́Х діал. (спідниця з ситцю або пофарбованого полотна). Материне шлюбне вбрання — біла сорочка, вишита великими червоними квітами, вишнева червона спідниця, теж у квітку (О. Довженко); Дівчата танцювали в легких шкіряних постолах. Вони одягнені в барвисті горбатки, вишивані сорочки (Т. Масенко); Шовкова плахта не к будню, а к святу (прислів'я); Господиня — у джерзі, в драній кофтині та хустці (А. Головко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. джерга — Де́рга, дже́рга: — вовняна ковдра [21] — де́рга, ліжник, вовняне покривало [8] — ліжник, вовняне покривало [25] джерга (21, 451) – “тепла вовняна ковдра”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
  2. джерга — дже́рга іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. джерга — див. дерга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. джерга — ДЖЕ́РГА див. де́рга. Словник української мови в 11 томах
  5. джерга — Джерга, -ги ж. То же, что и запаска, но изъ неокрашенной шерстяной ткани натуральнаго цвѣта. Вас. 171. см. дерга. Словник української мови Грінченка