1. Словник синонімів української мови

дзюбатий

ВІСПУВА́ТИЙ (з шрамами, ямками на шкірі після віспи), ПОВІСПО́ВАНИЙ, РЯБИ́Й, ПОДЗЬО́БАНИЙ ВІ́СПОЮ (ПОДЗЮ́БАНИЙ ВІ́СПОЮ), ТАРАНКУВА́ТИЙ розм., ДЗЮБА́ТИЙ розм. У Гречаного віспувате обличчя — ніби соняшник, з якого меткі горобці поспивали насіння (Є. Гуцало); Вона, повіспована, не зманить чоловіка, а борщ добре вміє варити (І. Ле); Та й радів же рябий парубок! Обнімав усіх (Марко Вовчок); Подзьобане віспою бородате обличчя осміхалося (М. Коцюбинський); Таранкувате лице мов ще дужче порябіло (Панас Мирний); За хвилину у двері всунулась пелехата голова з дзюбатим обличчям (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзюбатий — дзюба́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. дзюбатий — -а, -е, розм. Рябий від віспи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзюбатий — ДЗЮБА́ТИЙ¹, а, е, розм. Те саме, що дзьоба́тий. Лиш круки дзюбаті та сиві діди не радіють, .. гудять весну-скороспілку (Дніпрова Чайка). Словник української мови у 20 томах
  4. дзюбатий — див. рябий Словник синонімів Вусика
  5. дзюбатий — Дзюба́тий і дзьоба́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дзюбатий — ДЗЮБА́ТИЙ, а, е, розм. Рябий від віспи. За хвилину у двері всунулась пелехата голова з дзюбатим обличчям, а за нею й довга фігура панотцева (Коцюб., 1, 1955, 229); Досить таки крихкотіла [дівчина] і навіть рябенька трішки, дзюбата — після віспи (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 473). Словник української мови в 11 томах
  7. дзюбатий — Дзюбатий, -а, -е 1) Съ большимъ клювомъ. Яструби дзюбаті. К. Досв. 99. 2) = дзюбаний. Дзюбата дівка. Був русявий, вусатий, дзюбатий. Св. Л. 275. Г. Барв. 447. Словник української мови Грінченка