1. Словник синонімів української мови

добробут

ДОСТА́ТОК (ДОСТА́ТКИ) (матеріальна забезпеченість, відсутність нестатків), ДОБРО́БУТ, ЗАМО́ЖНІСТЬ, СТА́ТОК, ДОСТА́ЧА розм., БЛА́ГА перев. книжн., ДОГО́ДА заст., БЛАГОДА́ТЬ заст., ЗАЖИ́ТОК діал., ГАРА́ЗДИ (ГАРА́ЗД) діал., ПО́ВНЯ діал. Оточив би молоду жінку достатком, гараздами і добивав би ся любові (Г. Хоткевич); — Ти знаєш: усі наші достатки прийшли з волів, з чумацтва (М. Стельмах); В хаті він єдиний мужчина, і його обов'язок дбати про добробут сім'ї (О. Гончар); Ділив (Василь) поле, ліс, луки. Ділив справедливо, враховуючи все — скільки дітей, робочих рук, яка заможність (О. Бердник); Багато і гарно робив (Лаврон), а статку все не мав (В. Речмедін); Не ростуть їх достачі, як у щасливих, щодня, щохвилини, а все дедалі то того не стає, то другого (Панас Мирний); — Ніякі блага не втримують людину там, де вона зустрічає байдужість, недовіру, грубість... (П. Інгульський); Переїхавши до Намангана, Євген Вікторович створив потрібні умови догоди (І. Ле); Ой у полі хата нова, Хата і кімната, А в тій хаті і кімнаті Усякої благодаті (пісня); Оповите буйним вінком ланів село дихає зажитком і достатками (з газети). — Пор. 1. бага́тство.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добробут — добро́бут іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. добробут — Стан фізичного здоров’я, психологічного комфорту і економічної безпеки. англ. welfare; нім. Wohlstand m -es; угор. jólét; рос. благосостояние. Словник із соціальної роботи
  3. добробут — Гаразд, гаразди, достаток, достатки, р. гараздування, обр. повна чаша, сов. благополуччя. Словник синонімів Караванського
  4. добробут — [добробут] -ту, м. (на) -т'і Орфоепічний словник української мови
  5. добробут — -у, ч. Матеріально-побутове забезпечення; достаток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. добробут — див. багатство Словник синонімів Вусика
  7. добробут — Стан всебічного заспокоєння матеріальних та нематеріальних потреб населення; мірою рівня д. є величина валового національного доходу, яка припадає на 1 мшк. Універсальний словник-енциклопедія
  8. добробут — Добро́бут, -ту, -тові, в -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. добробут — ДОБРО́БУТ, у, ч. Матеріально-побутове забезпечення; достаток. Добробут народний та воля — То наша найперша засада (Граб., І, 1959, 367); Метою комуністів є побудова суспільства, де буде забезпечено загальний добробут, процвітання усіх народів... Словник української мови в 11 томах
  10. добробут — рос. благосостояние ступінь (повнота) забезпеченості населення країни, окремої соціальної групи, сім'ї, особи життєво необхідними засобами, матеріальними, соціальними, культурними й духовними благами. Eкономічна енциклопедія
  11. добробут — Добробут, -ту м. Благосостояніе. К. XII. 7. Буде на сторожі добробуту народнього стояти. К. Бай. 64. Словник української мови Грінченка