1. Словник синонімів української мови

добродіяння

ДОБРОЧИ́ННІСТЬ (надання допомоги, перев. матеріальної, бідним людям, соціально не захищеним групам населення), ДОБРОДІ́ЙНІСТЬ, ФІЛАНТРО́ПІЯ, ДОБРОДІЯ́ННЯ розм., БЛАГОДІ́ЙНІСТЬ розм., БЛАГОДІ́ЙНИЦТВО розм. Знаючи, що пані дуже багата, він почав провадити їй про доброчинність і любов до ближнього (переклад М. Лукаша); Юзеф Крапивницький став Ільницьким війтом і найбагатшим паном, а його дружина — зразком добродійності (С. Чорнобривець); Тут міщанській філантропії нема місця (М. Хвильовий); Добродіяння для нього не такий собі "купецький" жест і не замолювання гріхів, а дуже природний вияв людяності (з газети); Не давай переваги справам людським Над Твоїм благодійництвом, Господи милостивий (І. Драч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добродіяння — добродія́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. добродіяння — -я, с., розм. Дія за знач. добродіяти, а також те, що є її наслідком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. добродіяння — ДОБРОДІЯ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. доброді́яти, а також те, що є її наслідком. — Я міг би допомогти вам, — запропонував свої послуги отець Михаїл. — Обов’язок отця спонукав мене до такого добродіяння (Юхвід, Оля, 1959, 149). Словник української мови в 11 томах