довголітній
БАГАТОЛІ́ТНІЙ, ДОВГОЛІ́ТНІЙ, ДОВГОРІ́ЧНИЙ. А вони посідали тоді на канапі, закурили і жадібно кинулись один до одного з розпитами: давні близькі друзі після багаторічної розлуки (А. Головко); Довголітня самотність виробила в Клавди звичку розмовляти сама з собою (Ірина Вільде); (Батуллі) склав собі уяву, що прокурор заздрить і його одягові, і знанням мов, і довгорічному перебуванню в закордонній школі (І. Ле).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довголітній — довголі́тній прикметник Орфографічний словник української мови
- довголітній — -я, -є. Який триває багато років. || Який прожив багато років. Великий тлумачний словник сучасної мови
- довголітній — див. довгий; старий Словник синонімів Вусика
- довголітній — Довголі́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- довголітній — ДОВГОЛІ́ТНІЙ, я, є. Який триває багато років. Мов стародавній дуб-велетень, стояв Захар Беркут серед молодого покоління і міг тепер бачити плоди своєї довголітньої діяльності (Фр., VI, 1951, 36); Колгосп після довголітнього відставання.. Словник української мови в 11 томах
- довголітній — Довголітній, -я, -є Долголѣтній. Будьте щасливі і довголітні. Черниг. у. Нехай їй вічне царство мені же довголітнє панство. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка