довголітній

довголі́тній

-я, -є.

Який триває багато років.

|| Який прожив багато років.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довголітній — довголі́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. довголітній — див. довгий; старий Словник синонімів Вусика
  3. довголітній — БАГАТОЛІ́ТНІЙ, ДОВГОЛІ́ТНІЙ, ДОВГОРІ́ЧНИЙ. А вони посідали тоді на канапі, закурили і жадібно кинулись один до одного з розпитами: давні близькі друзі після багаторічної розлуки (А. Словник синонімів української мови
  4. довголітній — Довголі́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. довголітній — ДОВГОЛІ́ТНІЙ, я, є. Який триває багато років. Мов стародавній дуб-велетень, стояв Захар Беркут серед молодого покоління і міг тепер бачити плоди своєї довголітньої діяльності (Фр., VI, 1951, 36); Колгосп після довголітнього відставання.. Словник української мови в 11 томах
  6. довголітній — Довголітній, -я, -є Долголѣтній. Будьте щасливі і довголітні. Черниг. у. Нехай їй вічне царство мені же довголітнє панство. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка