довершеність

МАЙСТЕ́РНІСТЬ (висока якість виконаної роботи, твору тощо), ДОВЕ́РШЕНІСТЬ, ЗАВЕ́РШЕНІСТЬ, ДОСКОНА́ЛІСТЬ. Майстерність комедії доведена була Саксаганським до рівня досконалої віртуозності (М. Рильський); Яка застиглість і суворість форм! Яка довершеність пропорцій, норм! Поема, вирізьблена із граніту (М. Драй-Хмара); Вражає завершеністю форм і продуманою композицією висічена з кам'яної солі каплиця 1700 року (Л. Дмитерко); Чубенко тримав у руці ковану з заліза троянду.. Це було чудо досконалості, натхнення і терпіння, ніжний витвір надзвичайного молотка (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довершеність — дове́ршеність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. довершеність — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до довершений 2). 2》 Про людину, предмет, що наділені тільки позитивними якостями, не мають жодної вади. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довершеність — ДОВЕ́РШЕНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до дове́ршений 2. Довершеність художньої форми Рильського буде зразковою для поколінь (Літ. газ., 24.1 1946, 4); Композиційної довершеності бракує ще багатьом комедіям наших драматургів (Вітч. Словник української мови в 11 томах