1. Словник синонімів української мови

догад

ЗДО́ГАД (думка, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь), ЗДО́ГА́ДКА, ДО́ГА́ДКА, ДО́ГАД рідко; ПРИПУ́ЩЕННЯ, ГІПО́ТЕЗА (на підставі якихось неповних даних); ДО́МИСЕЛ (наслідок розмірковування); ПІДО́ЗРА, ПІДОЗРІ́ННЯ (про щось небажане для мовця). Серце її спочатку перелякалось, а потім в ньому прокинувся радісний здогад, що недарма сьогодні прийшов Дмитро до хутора (М. Стельмах); — Наші б'ють, — радісно подумав Дзюба і одразу ж став перевіряти свою здогадку (Л. Первомайський); Стежачи за вогнем, трактористи й причіпниці висловлювали різні догадки (О. Гончар); Висловлювалися всякі догади, пригадувались найменші деталі (А. Головко); Йому дуже хотілося зустрітись з академіком, перевірити власні думки й припущення (В. Собко); Та що вона знає? Може, це лише домисли, позбавлені фактичної основи? (І. Франко); — Мені переказали, щоб я Вітю взяла додому, бо в нього підвищена температура. Поки що невелика, але є підозра на свинку (М. Томчаній).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догад — до́гад іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. догад — -у, ч., рідко. Те саме, що догадка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. догад — ДО́ГАД, у, ч., рідко. Те саме, що дога́дка. В писарші аж голова лущала з догадів (Н.-Лев., IV, 1956, 133); Висловлювалися всякі догади, пригадувались найменші деталі (Головко, II, 1957, 90). Словник української мови в 11 томах
  4. догад — Догад, -ду м. Догадка. Аби погад, то вийде й догад. посл. не в догад. Невдомекъ. І не в догад йому, що святий отець думав, мабуть, заробити собі яку сотнягу. К. ЧР. 26. на догад знати. Догадываться. Ще соколонько не долітає, а батенько на догад знає. Мет. Словник української мови Грінченка