догад

ДО́ГАД, у, ч., рідко. Те саме, що дога́дка.

В писарші аж голова лущала з догадів (Н.-Лев., IV, 1956, 133);

Висловлювалися всякі догади, пригадувались найменші деталі (Головко, II, 1957, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догад — до́гад іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. догад — -у, ч., рідко. Те саме, що догадка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. догад — ЗДО́ГАД (думка, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь), ЗДО́ГА́ДКА, ДО́ГА́ДКА, ДО́ГАД рідко; ПРИПУ́ЩЕННЯ, ГІПО́ТЕЗА (на підставі якихось неповних даних); ДО́МИСЕЛ (наслідок розмірковування); ПІДО́ЗРА... Словник синонімів української мови
  4. догад — Догад, -ду м. Догадка. Аби погад, то вийде й догад. посл. не в догад. Невдомекъ. І не в догад йому, що святий отець думав, мабуть, заробити собі яку сотнягу. К. ЧР. 26. на догад знати. Догадываться. Ще соколонько не долітає, а батенько на догад знає. Мет. Словник української мови Грінченка