доконечний

НАСТІ́ЙНИЙ (про потребу, необхідність і т. ін. — дуже потрібний, життєво необхідний), НАГА́ЛЬНИЙ, ДОКОНЕ́ЧНИЙ, КРА́ЙНІЙ, КОНЕ́ЧНИЙ, НАСУ́ЩНИЙ книжн., ПЕКУ́ЧИЙ підсил.; ПИ́ЛЬНИЙ (про прохання, потребу і т. ін.). Після болісного переживання обидві (жінки) відчули настійну потребу поділитися потаємним (Я. Баш); Життя ставить свої настійні вимоги; Ніякого заперечення не може викликати думка про доконечну потребу визначення (дефініції) предмета тієї чи іншої науки (М. Рильський); (Нонна:) Але ж ми не потурбували б Трохима Васильовича, коли б для цього не було крайньої потреби (Л. Дмитерко); Перекладаю ("Івана Вишенського") близько, віддаляючись від оригіналу в будові фрази тільки в конечній потребі (В. Самійленко); Зазначу тільки свою радість, що власне Ви взяли цю справу в свої руки, бо вже давно почувається пекуча потреба в упорядкуванню видань для люду (М. Коцюбинський); — Маю до вас пильне-пильне прохання (С. Васильченко).

ОБОВ'ЯЗКОВИЙ (такий, що вимагає беззастережного дотримання, виконання), НЕОДМІ́ННИЙ, НЕУХИ́ЛЬНИЙ, ДОКОНЕ́ЧНИЙ, КОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗПРЕМІ́ННИЙ розм., заст. Любов не обов'язкова, та почуття обов'язку обов'язкове (І. Франко); Охорона землі, підвищення її родючості — неодмінна умова дальшого прогресу в сільському господарстві (з журналу); Система удобрення — найважливіший фактор не тільки зберігання, але й неухильного, настійного підвищення родючості ґрунтів (з газети); Доконечна і цілком ясна вимога, яку ми ставимо до перекладача: розуміння і відчуття первотвору (М. Рильський); — Ні, ти не лякайся, — вважав конечним успокоїти його Сень, — страшного нічого нема в тім, що я задумав (І. Франко); Потреба розумної, живої, корисної праці сталася для нього безпремінною умовою життя (М. Коцюбинський).

ОСТАТО́ЧНИЙ (який не підлягає зміні, перегляду або скасуванню — про рішення, відповідь і т. ін.), ОСТА́ННІЙ, РІШУ́ЧИЙ, БЕЗПОВОРО́ТНИЙ підсил., ДОКОНЕ́ЧНИЙ. Після школи піду в медичний. Уже ніяких вагань, рішення остаточне (О. Донченко); Остаточний вирок; (Річард:) Скажи їй тільки: вороття немає. (Джонатан:) І се останнє слово? (Річард:) Так, останнє (Леся Українка); Настя, здається, любила його, але якось не важилась сказати йому рішуче слово (М. Коцюбинський); Рішуча відмова; Вирішення покинути "Березову дачу.." було твердим і безповоротним (В. Козаченко); Це рішення з'явилося ще там, на командному пункті.., і тільки тепер оформилося, стало ясним, окресленим і доконечним (В. Собко).

ОСТАТО́ЧНИЙ (доведений до кінця), ПО́ВНИЙ, ЦІЛКОВИ́ТИЙ, ДОКОНЕ́ЧНИЙ рідше, ЧИ́СТИЙ заст., розм. Зараз армія наступала, і бійцям хотілося, щоб хтось довів, що цей наступ не припиниться аж до остаточної перемоги (І. Багмут); Лікар Александрійський сказав негайно покласти Шевченка в госпіталь до повного видужання (З. Тулуб); Цілковитий розгром ворога; На другий день новий гірничий майстер уже в нарядній твердо і впевнено планував доконечне виконання завдання зміни (І. Ле); Одержати чисту відставку.

ПОТРІ́БНИЙ (ПОТРІ́БЕН) (такий, без якого не можна обійтися, здійснити, виконати щось), НЕОБХІ́ДНИЙ підсил., ДОКОНЕ́ЧНИЙ підсил., НЕОДМІ́ННИЙ підсил., НЕМИНУ́ЧИЙ підсил., ТРІ́БНИЙ діал. Водячи паровоз, Мармура вчив свого помічника підтримувати у котлі потрібний тиск пари (С. Чорнобривець); Зважте і скажіть мені: хто кому потрібен більше — королі поетам чи поети королям? (Ю. Андрухович); В саду стояла присадкувата комора, ..де переховувались заступи, граблі, пилки, апарати для розбризкування отрути — увесь необхідний садовий реманент (О. Донченко); Сприймання минулого — доконечна умова розквіту мистецтва й літератури в сучасному і дальшого зростання їх у майбутньому (М. Рильський); Будівництво, я знаю, не є самоціль; Це засіб законний, твердий, неодмінний Для того, щоб вималювати тиском зусиль Небачений образ нової людини (Є. Фомін); Жаль мені, що треба жить на чужині, але ж трудно інакше набрати сили для неминучого кровопускання (Леся Українка); Ще мені самому ця книжка трібна (Словник Б. Грінченка).