домовитий

ХАЗЯЙНОВИ́ТИЙ (який добре веде господарство, дуже дбає про нього), ХАЗЯЙЛИ́ВИЙ, ГОСПОДАРОВИ́ТИЙ, ДОМОВИ́ТИЙ, СТАТКОВИ́ТИЙ, ГОСПОДА́РНИЙ діал. — Що це сталося з Романом? Десь шляється, а овечок не загнав. Він же такий хазяйновитий, робить діло без загаду. А це... Де це він? (І. Нечуй-Левицький); Хазяйливий, працьовитий,.. він виконував свої обов'язки бездоганно (О. Гончар); — Я з радою душею віддала б свою одиначку за тебе — хлопець ти славний, господаровитий (М. Стельмах); Але прийдуть люди.. і збудять вони Грицеву свідомість, і пізнає Гриць силу свою велику, і піде він, як хазяїн домовитий, по своїй хаті, по своїм полю (П. Колесник); Всі вважали дочок станового за розумних, добре вихованих, статковитих (І. Нечуй-Левицький); Дівчина, правда, не красуня, зате, Боже мій, порядна, господарна, скромна (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домовитий — домови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. домовитий — Хазяйновитий, г. ґаздовитий, господарний. Словник синонімів Караванського
  3. домовитий — -а, -е. Який дуже дбає про свій дім, своє господарство; хазяйновитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. домовитий — див. багатий Словник синонімів Вусика
  5. домовитий — ДОМОВИ́ТИЙ, а, е. Який дуже дбає про свій дім, своє господарство; хазяйновитий. Багатий пан, господар домовитий. На довгий час мав дім свій полишити (Фр. Словник української мови в 11 томах