1. Словник синонімів української мови

досвітчаний

ПЕРЕДРАНКО́ВИЙ (який передує ранку, відбувається, буває перед ранком), ПЕРЕДРА́НІШНІЙ, НАДРА́ННІЙ, ПЕРЕДРА́ННІЙ рідше; СВІТАНКО́ВИЙ, СВІТОВИ́Й (який відбувається на світанку); ДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІТА́НКОВИЙ, ПЕРЕДДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІ́ТНІЙ, ДОСВІТКО́ВИЙ, ДОСВІТЧА́НИЙ заст. (який передує світанку, відбувається, буває перед світанком). Тягло передранковим холодком (П. Панч); Ліс ще дрімає в передранішній тиші (М. Коцюбинський); І в морозяних полях, У надранній тиші заєць, вийшовши гулять, Стежку-слід залишить (М. Шпак); Ярославна плаче на горожі у Путивлі, в передранній тьмі (Н. Забіла); Стурбовано глянув (Тимко) на малесенькі вікна, за якими чорніла світанкова пітьма (Григорій Тютюнник); Над Одесом вже стояв світовий білуватий туманець (І. Нечуй-Левицький); На березі моря в досвітній імлі метушаться люди (Ю. Яновський); Ледь чутна передсвітанкова прохолода вливалася в оксамитову теплінь ночі (З. Тулуб); Переддосвітня година. Померкає світло зір (А. Кримський); Мрії передсвітні, які ви чарівні! (Леся Українка); Півні крильми червоними махають, оспівуючи досвітковий світ (І. Вирган); Зорі тремтіли в морозному повітрі, досвітчане світло в далеких хатах блимало (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досвітчаний — досвітча́ний 1 дієприкметник досвітній рідко досвітча́ний 2 дієприкметник від: досвітки Орфографічний словник української мови
  2. досвітчаний — I -а, -е, рідко. Те саме, що досвітній. II -а, -е, заст. Прикм. до досвітки II. Досвітчана мати заст. — жінка, у хаті якої молодь збиралася на досвітки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. досвітчаний — Досвітча́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. досвітчаний — ДОСВІТЧА́НИЙ¹, а, е, рідко. Те саме, що досві́тній. Було ще рано. У вікна дивилась зимова ніч, зорі тремтіли в морозному повітрі, досвітчане світло в далеких хатах блимало (Коцюб., І, 1955, 326). ДОСВІТЧА́НИЙ², а, е, заст. Прикм. до до́світки². Словник української мови в 11 томах
  5. досвітчаний — Досвітчаний, -а, -е 1) Предразсвѣтный. Сим. 185. 2) Сдѣланный во время досвіток. Це ранішня робота, а це досвітчана. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. досвітчана мати. Женщина, въ домѣ которой собираются досвітки. Борз. у. Словник української мови Грінченка