драглистий

ГРУЗЬКИ́Й (у якому можна загрузнути), В'ЯЗКИ́Й, ДРАГЛИ́СТИЙ, ГРУ́ЗЛИЙ рідше, ПЛАВКИ́Й розм., ГРУ́ЗНИЙ діал.; РОЗМО́КЛИЙ, РОЗМ'Я́КЛИЙ, РОЗКИ́СЛИЙ, РОЗКВА́СЛИЙ, ХЛИПКИ́Й, ТВАНИ́СТИЙ, РОЗГРУ́ЗЛИЙ рідше, РОЗГА́СЛИЙ рідше (про ґрунт, дорогу — перенасичений вологою). Ноги її по литки провалюються в грузькому, розрихленому ґрунті (О. Гончар); Ноги пірнають в якісь в'язкі мочарі (В. Козаченко); Драглисте багно огидно чавкало під ногами (Григорій Тютюнник); Упнеться (вітер) в грузлую ріллю (П. Тичина); Новобранці збивали плавкі болота, забовтані, приречені, брели навмання (К. Гордієнко); На грузний глинястий укіс Він вийшов з шуму вирів прибережних (М. Бажан); Тягав він сани по розмоклій дорозі так, що аж груди тріщали (Г. Хоткевич); Олекса зійшов з стежки і городом, грузнучи по самі кісточки в розм'яклій землі, пішов додому (Ю. Мушкетик); Розкислою польовою дорогою чавкали тягучі коні, плівся обоз (К. Гордієнко); Григорко.. рушив просто в темряву од станції, загрузаючи поверх черевиків у весняну розкваслу ріллю (Ю. Яновський); Ясногорська, важко чахкаючи в хлипкій драговині, пішла (О. Гончар); Автомашини, погасивши фари, грузли в тванистій землі (Н. Рибак); Брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани (М. Коцюбинський); Важко рухаються гармати по розгаслій весняній дорозі (А. Головко). — Пор. 1. багни́стий, 1. грязьки́й.

ДРАГЛИ́СТИЙ (схожий на драглі), ДРАГЛЮВА́ТИЙ, ХОЛОДЦЮВА́ТИЙ розм., ДРА́ГЛИЙ розм. Віск був драглистий, і свічки не горіли (Н. Рибак); Думки його рухалися важко й повільно, як драглюваті безформні медузи (З. Тулуб); Увечері тягли невода, але замість риби витягли з півтонни "серця", як називають рибалки поміж собою холодцюватих медуз (О. Гончар); Ловили (дівчата) в затоці драглих медуз (З. Тулуб).

ОБВИ́СЛИЙ (про шкіру — який втратив пружність і звисає донизу), ДРАГЛИ́СТИЙ, ДРА́ГЛИЙ діал.; ДРЯ́БЛИЙ (також вкритий зморшками). Гарматій.. підвів над стільцем обвисле, мляве тіло (М. Стельмах); Обвислі щоки його зробилися сизими (Григорій Тютюнник); Гриць глянув на відділкового, у якого драглисте обличчя вкрилося червоними плямами (С. Добровольський); Обличчя (у ігумені) маленьке, худе, дрябле (А. Шиян).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. драглистий — драгли́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. драглистий — -а, -е. 1》 В якому можна загрузнути, в'язкий, грузький. 2》 Подібний до драглів. 3》 перен. Обвислий. Драглисте обличчя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. драглистий — драгли́стий 1. подібний до драглів (ст) 2. обвислий (про обличчя)(ст): З'явився на порозі Сташко. Після хороби драглисте лице і потьмянілі, згаслі очі (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. драглистий — див. в'язкий Словник синонімів Вусика
  5. драглистий — ДРАГЛИ́СТИЙ, а, е. 1. В якому можна загрузнути, в’язкий, грузький. Дощ забиває очі, січе в обличчя, а під ногами глей драглистий (Кучер, Пов. і опов., 1949, 8). 2. Подібний до драглів. Словник української мови в 11 томах