драглий

ДРАГЛИ́СТИЙ (схожий на драглі), ДРАГЛЮВА́ТИЙ, ХОЛОДЦЮВА́ТИЙ розм., ДРА́ГЛИЙ розм. Віск був драглистий, і свічки не горіли (Н. Рибак); Думки його рухалися важко й повільно, як драглюваті безформні медузи (З. Тулуб); Увечері тягли невода, але замість риби витягли з півтонни "серця", як називають рибалки поміж собою холодцюватих медуз (О. Гончар); Ловили (дівчата) в затоці драглих медуз (З. Тулуб).

ОБВИ́СЛИЙ (про шкіру — який втратив пружність і звисає донизу), ДРАГЛИ́СТИЙ, ДРА́ГЛИЙ діал.; ДРЯ́БЛИЙ (також вкритий зморшками). Гарматій.. підвів над стільцем обвисле, мляве тіло (М. Стельмах); Обвислі щоки його зробилися сизими (Григорій Тютюнник); Гриць глянув на відділкового, у якого драглисте обличчя вкрилося червоними плямами (С. Добровольський); Обличчя (у ігумені) маленьке, худе, дрябле (А. Шиян).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. драглий — дра́глий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. драглий — Як драглі, драглистий; (- щоки) обвислий, пор. БРЕЗКЛИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. драглий — -а, -е, діал. 1》 Драглистий (у 2 знач.). 2》 перен. Драглистий (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. драглий — див. слабий; старий Словник синонімів Вусика
  5. драглий — ДРА́ГЛИЙ, а, е, діал. 1. Драглистий (у 2 знач.). Ловили [дівчата] в затоці драглих медуз і виганяли з шкарубин полохливих крабів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 260). 2. перен. Драглистий (у 3 знач.). Словник української мови в 11 томах
  6. драглий — Драглий, -а, -е 1) Студенистый. 2) Переносно: слабый, безсильный. ум. драгленький. Як маєш у руці що драгленьке, то пустити мусіш. МВ. (О. 1862. І. 85). Словник української мови Грінченка