1. Словник синонімів української мови

драпцювати

ТІКА́ТИ (швидко рухатися, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування тощо), УТІКА́ТИ (ВТІКА́ТИ), ДРА́ПАТИ (ДРЯ́ПАТИ) розм., ДЕ́РТИ (ДРА́ТИ) розм., УШИВА́ТИСЯ (ВШИВА́ТИСЯ) фам., ДРАПЦЮВА́ТИ діал.; БІ́ГТИ (поспішно відступати); ЗБІГА́ТИ (звідкись). Після того, як віл пропав, Грицько надумав тікати знову пішки (М. Грушевський); Утікав я від Параски через перелази (коломийка); — Куди ж німці драпають тепер? (С. Борзенко); В другій половині дня пронеслася чутка, що праворуч під натиском ворога румуни дряпають, оголяючи фланг (О. Гончар); Левові прочулося, що то новий цар уже близько, як не злякається, та в ноги!.. Дер, дер, далі втомився, став та й озирнувся (І. Франко); Гривко так жалібно почав вити під хатніми вікнами, що Вовк чимдуж мусив драпцювати до лісу (І. Франко); — От, ваші... давно таку бучу збили, що хоч з села збігай? (Панас Мирний). — Пор. 1. утекти́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. драпцювати — Драпцюва́ти: — втікати [51] Словник з творів Івана Франка
  2. драпцювати — драпцюва́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. драпцювати — -юю, -юєш, недок., діал. Утікати, бігти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. драпцювати — див. тікати Словник синонімів Вусика
  5. драпцювати — ДРАПЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. Утікати, бігти. Гривко так жалібно почав вити під хатніми вікнами, що Вовк чимдуж мусив драпцювати до лісу (Фр., IV, 1950, 88). Словник української мови в 11 томах
  6. драпцювати — Драпцювати, -цюю, -єш гл. Удирать. Вх. Зн. 16. Словник української мови Грінченка