1. Словник української мови Грінченка

драпцювати

Драпцювати, -цюю, -єш

гл. Удирать. Вх. Зн. 16.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. драпцювати — Драпцюва́ти: — втікати [51] Словник з творів Івана Франка
  2. драпцювати — драпцюва́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. драпцювати — -юю, -юєш, недок., діал. Утікати, бігти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. драпцювати — див. тікати Словник синонімів Вусика
  5. драпцювати — ТІКА́ТИ (швидко рухатися, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування тощо), УТІКА́ТИ (ВТІКА́ТИ), ДРА́ПАТИ (ДРЯ́ПАТИ) розм., ДЕ́РТИ (ДРА́ТИ) розм., УШИВА́ТИСЯ (ВШИВА́ТИСЯ) фам., ДРАПЦЮВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. драпцювати — ДРАПЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. Утікати, бігти. Гривко так жалібно почав вити під хатніми вікнами, що Вовк чимдуж мусив драпцювати до лісу (Фр., IV, 1950, 88). Словник української мови в 11 томах