1. Словник синонімів української мови

дублікат

ДУБЛЕ́Т (другий примірник якогось предмета; один з двох однакових предметів), ДУБЛІКА́Т. Розшукай поміж неоправленими книжками Грінченкові етнографічні матеріали (дублікати) (М. Коцюбинський).

ПОДО́БА (щось схоже на кого-, що-небудь; те, що нагадує собою когось, щось), ПОДОБИ́ЗНА, О́БРАЗ, КО́ПІЯ, ДУБЛІКА́Т, ДВІЙНИ́К (дуже схоже); НА́ТЯК (те, що нагадує собою когось, щось). — Хи, — подає свій голос від скрині сторож, і подоба усмішки майнула та й зникла на його зморшках (М. Стельмах); Загорнута в старовинні строї, Соломія скидалась на велику барвисту квітку, яка чомусь надбала подобизну жінки (Є. Гуцало); Синок, вірний образ батька та єдина потіха, єдина любов її життя, ..в тих самих росте ідеях (І. Франко); Вони (примуси) точна копія своїх господарів — дражливо, набурмосено гарчать один на одного (Я. Качура); Фантазія стародавніх людей взагалі мала нахил творити на небі дублікати всього того, що вона бачила на землі (Леся Українка); — А тепер ходімо по найкоштовніший скарб всесвіту, по справжній двійник Кіпріди — по прекрасну даму вельможного пана (З. Тулуб); — Що ж тепер нам робити? — шепотів Павлусь. І, зірвавшися, знову кидався вбік, роздивлявся, намагався знайти бодай якийсь натяк на справжній слід (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дублікат — дубліка́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дублікат — А. 1. Другий примірник предмета, який має таку саму юридичну силу, що й оригінал: дублікати медалей, дублікати орденів, літературний дублікат, дублікат посвідчення. 2. Те саме, що дублет 1: дублікат ключів. Літературне слововживання
  3. дублікат — -а, ч. 1》 Другий примірник документа, що має однакову з оригіналом юридичну силу. 2》 Те саме, що дублет 1). 3》 У системах обробки інформації – запис бази даних, що має те ж значення початкового ключа, що й інший запис. 4》 У комп'ютерних мережах – пакет даних, що приймається повторно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дублікат — Двоїна, див. дублер Словник чужослів Павло Штепа
  5. дублікат — дубліка́т (від лат. duplicatus – подвоєний) 1. Другий примірник документа, що має таку саму юридичну силу, як і оригінал. 2. У залізничних перевезеннях документ, що видається разом з накладною як посвідчення про прийняття вантажу для перевезення. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. дублікат — Дубліка́т, -та, -тові; -ка́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. дублікат — ДУБЛІКА́Т, а, ч. 1. Другий примірник документа, що має однакову з оригіналом юридичну силу. Сіла Катерина Петрівна за стіл за свій, глянула на накладні та дублікати (Вишня, І, 1956, 140). 2. Те саме, що дубле́т... Словник української мови в 11 томах
  8. дублікат — рос. дубликат (від латин. duplicatus — подвоєний) — другий примірник будь-якого документа, що має однакову (ідентичну) з оригіналом юридичну силу. На ньому ставиться напис: "Дублікат". Eкономічна енциклопедія