1. Словник синонімів української мови

дударик

ДУДА́Р (той, хто грає на дудці, сопілці), ДУ́ДНИК, СОПІЛКА́Р, ДУДА́РИК розм., ДУ́ДЛИК діал. Дудар вигравав на сопілці третяка (П. Панч); За три копи жолудики продала, а за копу дудника наняла (пісня); Свистіли там і тьохкали сліпі сопілкарі з мирославського цеху жебраків (О. Ільченко); Дударику, дударику, заграй по-дударськи (коломийка); Заграй мені, дудлику, на дуду (пісня).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дударик — дуда́рик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дударик — -а, ч. Зменш.-пестл. до дудар 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дударик — Дуда́рик, -ка, -ку! -рики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дударик — ДУДА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до дуда́р 1, 2. Варфоломей розповідав про дудариків, про сопілки, про різні голоси: які з вільхи прив’яленої, а які з клена (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах
  5. дударик — Дударик, -ка м. ум. отъ дударь. Словник української мови Грінченка