дуже

ВА́ЖКО в сполуч. зі сл. хворіти, бути пораненим і т. ін. (з загрозою для життя), ТЯ́ЖКО, СИ́ЛЬНО, ДУ́ЖЕ розм. Упав важко поранений Пахомов (О. Довженко); Він тяжко хворий. Йому потрібний абсолютний спокій (М. Стельмах); — Ні, не вмерла (Ганна), А дуже нездужа (Т. Шевченко).

ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил., НЕЗМІ́РНО (НЕЗМІ́РЕНО) (НЕЗМІ́РЯНО) підсил., ПОНАДМІ́РУ підсил., НЕЙМОВІ́РНО підсил., БЕЗКІНЕ́ЧНО (БЕЗКОНЕ́ЧНО) підсил., СИ́ЛЬНО розм., ДО́БРЕ розм., НЕПОМА́ЛУ розм., ХТО́ЗНА-ЯК розм., ЗДО́РОВО розм., ГЕТЬ розм., ПРИ́ТЬМО́М розм., ПРИ́ТЬМА́ розм., ДУ́ЖЕНЬКО розм., ДОБРЯ́ЧЕ підсил. розм., НАПРОПА́ЛЕ підсил. розм., ТЯ́ЖКО підсил. розм., БЕЗУ́МНО підсил. розм., ЗАПА́МОРОЧНО підсил. розм., НЕСКАЗА́ННО підсил. розм., НЕПЕРЕВЕ́РШЕНО підсил. розм., ЗБІ́СА підсил. розм., ДОСТОБІ́СА підсил. розм., СТРА́ШНО підсил. розм., СТРАХ підсил. розм., ЖАХЛИ́ВО підсил. розм., НЕЛЮ́ДСЬКИ підсил. розм., БЕ́ЗМІР підсил. розм., БЕЗ КРА́Ю (БЕ́ЗКРАЙ) підсил. розм., НЕАБИ́ЯК підсил. розм., ПРЕМНО́ГО заст., уроч., ЗЕЛО́ заст., БА́РЗО заст., КРІ́ПКО діал., СИ́ЛЬНЕ діал.; НЕДОСЯ́ЖНО, ТРИ́ЧІ розм. (указує на дуже високий ступінь ознаки); НАБАГА́ТО, ДАЛЕ́КО (при вищому ступені прикметників і прислівників). — А Донат і справді любить (Світлану)? — Дуже! — сказав я і в захопленні розвів руками, наче був неймовірно здивований, що він так сильно й вірно любить її (Є. Гуцало); Петро чомусь був мовчазний і тим немало дивував гостей (П. Панч); У новому фільмі "Арсенал" я значно звузив рамки своїх чисто кінематографічних завдань (О. Довженко); Зостанусь тут ще завтра і позавтрьому, бо ще не все бачила, що хтіла, та й таки втомлена чогось чимало (Леся Українка); Він був би вельми показний із своїм високим зростом.., але все псували йому золотушні червоні очі (П. Загребельний); Заболотний заговорив вільно, без тих стримуючих перепон, яких зовні не видно, але які часом істотно позначаються на характері розмови (С. Журахович); Для характеристики процесу формування української народності суттєво важливі дані історії мови (з наукової літератури); Спокійно підняла (Килина) великий і досить тяжкий цебер з помиями (В. Винниченко); Тигр був надзвичайно великий, з жахливими, ніби полірованими іклами (З. Тулуб); Я незвичайно глибоко, підвищено-вразливо відчув цю катастрофу і всі зв'язані з нею моральні пониження (М. Грушевський); Він став ще худіший, неначе його тіло вкрай виснажилось од походів та битв (І. Нечуй-Левицький); Юлка була безмежно рада, що ніхто їй сьогодні не заважає танцювати з Михайлом (М. Томчаній); Забуваючи одне про одного на нескінченно важких дорогах війни, вони частку своєї любові переносили на товаришів по зброї (О. Гончар); Чим далі він ішов, тим більше йому лишалося йти, так же безмірно далеко, як і безмірно тяжко (І. Багряний); Скажіть Вані, що я незмірно очарована його портретом (Леся Українка); І стали ми, мов щит із сталі, в борні незмірено тяжкій (В. Сосюра); Казкове авто вилітає на брук,.. стеле дорогу — фантастичну, незміряно прекрасну (І. Микитенко); Скінчилась нарешті довга полярна зима зі сніговіями, лютими морозами і безконечно довгими вечорами (В. Гжицький); (Галя:) А кажи: добре забилася? Коліна позбивала? (Панас Мирний); Ой жалю мій, жалю, Гіркий непомалу! Упустив я голубочку, Та вже не спіймаю (І. Франко); Батько й мати хтозна-як свою одиначку любили й кохали (переклад М. Лукаша); Такої жінки не найти, і жалувала мене здорово! (Ганна Барвінок); Бабам притьмом треба дощу на бараболю, на огірки (М. Коцюбинський); (Галя:) З тії пригоди Мені було таки дуженько смутно (В. Самійленко); Василько лазив на дерево і розпанахав штани. За це йому перепало добряче (О. Гуреїв); Сей Іваненко напропале закохався.. у куплі та в продажі (Марко Вовчок); Вранці прокинувся — сонце, сонце, безумно щедре сонце! (М. Рильський); Чернишеві здалося, ніби він.. виходить на дорогу, запаморочно велику, дуже відповідальну і прекрасну (О. Гончар); Засумував же тяжко наш Осауленко.., занудив світом несказанно (П. Куліш); Яке воно (сонце) красиве, неперевершено красиве (В. Логвиненко); Згадав (чорт), що в сім же селі є преєхидна баба, збіса хитра і лукава (О. Стороженко); Петро.. в манері людини, якій достобіса набридли всякі застольні анекдоти, намагається сказати те, що належить йому сказати по праву батька (І. Драч); І в полудень ясне небо страшно потемніло (С. Руданський); (Круста:) Страх як псує хвороба вдачу людську! (Леся Українка); У мене немає жодної мети розповіді, але я не знаю, чому вона мене жахливо гнітить (Ю. Яновський); Перший крок виявився нелюдськи важкий (П. Загребельний); Галя.. безмір уболівала його боліннями (Є. Кротевич); Без краю бридка та дівка Катря (Олена Пчілка); Як одкрити очі цьому темному, безщасному, але безкрай милому людові..? (Дніпрова Чайка); (Бичок:) До всього я, государиня моя, вчений, та ще й неабияк вчений! (М. Кропивницький); — Я, гетьмане, тим, що маю, премного задоволений (Н. Рибак); — Пан воєвода сказати велів, що його війська зело потомлені стали від безперервних цілорічних боїв (І. Ле); У суботу на неділю Присниться удові сон, Барзо дивен напрочуд... (дума); Цього сироту, Левка, узявши на свої руки, кріпко жалувала (Горпина) (Г. Квітка-Основ'яненко); — Може, сестру побачиш, ..то скажи, що засмутила вона мене сильне (Г. Квітка-Основ'яненко); — Тричі дякую вам. — На здоров'я, на здоров'я, Маріє, — подобрішав голос Плачинди (М. Стельмах); Видимість тут стала набагато краща, ніж на рівнині (О. Гончар); Я далеко менше стомлений дорогою, ніж торік (М. Коцюбинський). — Пор. 1. на́дто.

НА́ДТО (більше від звичайної норми, міри, межі), ЗАНА́ДТО, НАДМІ́РНО, НАДМІ́РУ, ПОНАДМІ́РУ, НЕПОМІ́РНО підсил., НАД (ПО́НАД, ЧЕ́РЕЗ) МІ́РУ, НЕ В МІ́РУ розм., ДУ́ЖЕ ВЖЕ розм., ЧЕ́РЕЗ КРАЙ підсил. розм., НАДМІ́Р рідше; ПЕРЕБІ́ЛЬШЕНО (підкреслено надмірно). Це була надто марудна й обтяжлива ноша (Я. Баш); Один матрос надто сильно загріб, і весло зламалося (М. Трублаїні); Пан писар був на зріст високий, навіть занадто високий (Б. Грінченко); Наші літературні редактори.. іноді надмірно захоплюються "причісуванням" мови на один лад (М. Рильський); Яремі хотілося сміятися з надміру тендітного німця (П. Загребельний); Очі Любові Прохорівни непомірно розкрилися в орбітах (І. Ле); Мовчати й переживати самому все, що сталося в цей вечір і що взнав, — було над міру (І. Ле і О. Левада); На подвір'ї управитель.. незлобно пересварюється зі своєю не в міру ревнивою дружиною (М. Стельмах); Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ'яненко); Він побачив людей трохи запізно, надмір захоплений своєю їздою (Н. Рибак); Галка сиділа навпочіпки біля буфета, перебільшено заклопотано переставляла посуд (Ю. Мушкетик). — Пор. ду́же.

НАЙБІ́ЛЬШЕ (НАЙБІ́ЛЬШ рідше) (щодо максимально можливого вияву інтенсивності якоїсь дії), НАЙДУ́ЖЧЕ, НАЙСИЛЬНІ́ШЕ, ЯКНАЙБІ́ЛЬШЕ підсил., ЩОНАЙБІ́ЛЬШЕ підсил., БІ́ЛЬШ ЗА ВСЕ (БІ́ЛЬШЕ ЗА ВСЕ) (ЗА ВСІХ — щодо людей і, рідше, тварин), БІЛЬШ УСЬО́ГО (БІ́ЛЬШЕ ВСЬОГО́) рідше, НАД УСЕ́ (ПО́НАД УСЕ́) підсил.; ОСОБЛИ́ВО, НАЙПА́ЧЕ заст. (найбільшою мірою); НАЙГІ́РШЕ (НАЙГІ́РШ) розм. (стосовно того, що викликає несхвальне ставлення мовця). Вона жила тепер для своїх дітей, а найбільше втішалася своєю дочкою Мартусею (І. Нечуй-Левицький); — Гірше всього на світі не люблю задавак. — А кого найбільше любиш? (М. Стельмах); Митруньо налякався найдужче: заверещав не своїм голосом і став утікати (Л. Мартович); Почалась розмова, в якій сторожиха намагалась якнайбільше довідатись від Раїси та якнайбільше розповісти їй (М. Коцюбинський); — А на мене моральні сентенції впливають зовсім так само: щонайбільше тоді хочеться мені життя, вільної воленьки (Г. Хоткевич); Він більш за все любив читати книжки (І. Нечуй-Левицький); І от повів нас на прорив наш комісар, матрос балтійський, що над усе свій край любив (В. Сосюра); Заєць вимок під дощем, Заєць плаче під кущем: "Я боюся грому, зливи, І вовків, і тих лисиць, А найбільше й особливо — Псів, мисливців та рушниць!" (Л. Первомайський); Щоб не зросли ви на сором (Бійтесь найпаче того) Та не зробились позором Рідного краю свого! (П. Грабовський); У Бовтуновому гаю примусили вони селянина, щоб вів їх дві години гаєм. Олексій храбрував тут найгірше (П. Куліш). — Пор. 1. бі́льше, ду́же.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуже — (значною мірою) немало, значно, чимало, вельми, підсип, надзвичайно, незвичайно, неймовірно// без краю. Словник синонімів Полюги
  2. дуже — ду́же прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. дуже — пр.н. великою мірою, надзвичайно; (треба) до зарізу; дуженько; п! НАДТО. Словник синонімів Караванського
  4. дуже — дуже-дуже, присл. Великою мірою, надто, надзвичайно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дуже — Не дуже били, більше грозили. Тішився слуга, якого господар сварив з якоїсь причини. Не дуже того просять, ідо за чуба термосять. Кого б'ють, того не питають, що він бажає. Хто дуже простує, той в дорозі ночує. Хто шукає коротшої дороги, той заблудиться. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. дуже — Аж-аж, аж-аж-аж, барзо (діал.), вельми, диявольськи, донезмоги, донікуди, жах (їсти хочеться — жах!), живо (живо цікавиться), занадто, конче, надмір, надмірно, надміру, надзвичай, надзвичайно, надто, назавміру, неабияк, небачено, неймовірно, нечувано... Словник синонімів Вусика
  7. дуже — Ду́же, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. дуже — ДУ́ЖЕ, присл. У великій мірі, надто, надзвичайно. Еней же їхав щось несміло, Бо море дуже надоїло (Котл., І. 1952, 109); Вона була дуже схожа з лиця на Нимидору (Н.-Лев., II, 1956, 224); Самій [Галині] стало дуже смішно з себе (Крот., Сини.. Словник української мови в 11 томах
  9. дуже — Дуже нар. 1) Очень. Да чиста панна сина породила, да в Офлейовим місті дуже рано. Чуб. ІІІ. 328. Ні, братця, тепера дуже й дуже лучче стало нашому братові. Харьк. 2) Сильно, очень. Ой, милий друже, люблю тебе дуже. Мет. 239. Словник української мови Грінченка