дуже

Аж-аж, аж-аж-аж, барзо (діал.), вельми, диявольськи, донезмоги, донікуди, жах (їсти хочеться — жах!), живо (живо цікавиться), занадто, конче, надмір, надмірно, надміру, надзвичай, надзвичайно, надто, назавміру, неабияк, небачено, неймовірно, нечувано, особливо, повелику (горів повелику й помаленьку), подужу, понікуди, по-особливому, розперетричі, страшенно, страшно (багато), украй, цілком, щодуху, щосили

Фразеологічні синоніми: аж занадто; аж надто; до зарізу; до знетями; до краю; до неймовірності; до неможливості; до не можу; до нестями; до не хочу; до нудоти; до скруту (треба); з біса; з перебором; з перепонадміру; з усієї мочі; з усієї сили; з усіх сил; з чорта; на всі заставки; на всі спусти і заставки; над життя; над усе; не на жарт; понад усе; скільки мочі; так, що аж; через лад; що є духу; що є мочі; що є сил (сили)

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

дуже — (значною мірою) немало, значно, чимало, вельми, підсип, надзвичайно, незвичайно, неймовірно// без краю. Словник синонімів Полюги
дуже — ду́же прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
дуже — пр.н. великою мірою, надзвичайно; (треба) до зарізу; дуженько; п! НАДТО. Словник синонімів Караванського
дуже — дуже-дуже, присл. Великою мірою, надто, надзвичайно. Великий тлумачний словник сучасної мови
дуже — Не дуже били, більше грозили. Тішився слуга, якого господар сварив з якоїсь причини. Не дуже того просять, ідо за чуба термосять. Кого б'ють, того не питають, що він бажає. Хто дуже простує, той в дорозі ночує. Хто шукає коротшої дороги, той заблудиться. Приповідки або українсько-народня філософія
дуже — ВА́ЖКО в сполуч. зі сл. хворіти, бути пораненим і т. ін. (з загрозою для життя), ТЯ́ЖКО, СИ́ЛЬНО, ДУ́ЖЕ розм. Упав важко поранений Пахомов (О. Довженко); Він тяжко хворий. Йому потрібний абсолютний спокій (М. Словник синонімів української мови
дуже — Ду́же, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дуже — ДУ́ЖЕ, присл. У великій мірі, надто, надзвичайно. Еней же їхав щось несміло, Бо море дуже надоїло (Котл., І. 1952, 109); Вона була дуже схожа з лиця на Нимидору (Н.-Лев., II, 1956, 224); Самій [Галині] стало дуже смішно з себе (Крот., Сини.. Словник української мови в 11 томах
дуже — Дуже нар. 1) Очень. Да чиста панна сина породила, да в Офлейовим місті дуже рано. Чуб. ІІІ. 328. Ні, братця, тепера дуже й дуже лучче стало нашому братові. Харьк. 2) Сильно, очень. Ой, милий друже, люблю тебе дуже. Мет. 239. Словник української мови Грінченка