дюжина

ДВАНА́ДЦЯТЬ (кількість із 12 одиниць), ДВАНА́ДЦЯТЕРО збірн., ДВАНА́ДЦЯТКА розм., ДВАНА́ДЦЯТКО збірн. розм., ДЮ́ЖИНА заст., розм., ТУ́ЗІНЬ заст., розм. Попід стінами стояло дванадцять стільців (І. Нечуй-Левицький); — Оця каблучка всякого переверне в такого пацюка, що пробереться хоч скрізь дванадцятеро дверей, куди треба (П. Куліш); (Важкий:) Коли б на заклад, міг би з'їсти ще яєчню з дванадцятка яєць із салом (О. Досвітній); — До свого двадцятиліття юнак без особливої напруги опанував дюжину ручних ремесел (з журналу); — От попробували б ви на короварні попрацювати, та ще й руками без електрики — тузінь корів подоїти (В. Собко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дюжина — дю́жина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дюжина — зап., у. дванадцятка, тузінь. Словник синонімів Караванського
  3. дюжина — -и, ж. Дванадцять однакових чи однорідних предметів. Чортова дюжина — тринадцять (за поширеними уявленнями – нещасливе число). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дюжина — Дванадцятка, дозен Словник чужослів Павло Штепа
  5. дюжина — 12 штук. Універсальний словник-енциклопедія
  6. дюжина — чо́ртове число́; чо́ртова дю́жина. Тринадцять. (Семен:) А що ви тепер пишете? (Петро:) Малюнки літньої природи. Це була низка невеликих поезій. Дванадцять п’єсок уже написав, а от на чортовому числі спіткнувся (В. Фразеологічний словник української мови
  7. дюжина — ДЮ́ЖИНА, и, ж. Дванадцять однакових чи однорідних предметів . ..особливо вірні слова Маркса: «всякий крок практичного руху важливіший, ніж дюжина програм».. (Ленін, 26, 1951, 369). ◊ Чо́ртова дю́жина — тринадцять (за забобонними уявленнями — нещасливе число). Словник української мови в 11 томах