дюдя

ХО́ЛОД (низька температура навколишнього середовища), ХОЛОДНЕ́ЧА, СТУ́ДІНЬ розм., СТУ́ЖА розм., ДЮ́ДЯ дит., СТУДЕНЕ́ЦЬ заст. І холод, і мряка надворі панує, А вітер осінній реве і лютує (Б. Грінченко); Коли у вас така холоднеча.., то краще не виходь з хати (М. Коцюбинський); Зима, Світ, наче сном здоланий спить. Дрібна пташина втихла, не співає; Усе від студені мов завмирає (Уляна Кравченко); Тайга заніміла од крижаної стужі (В. Гжицький); Але ось ударив лютий студенець, Листячко ошпарив, Погубив вкінець (П. Грабовський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дюдя — дю́дя іменник жіночого роду холод дит. Орфографічний словник української мови
  2. дюдя — -і, ж., дит. Холод; холодно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дюдя — див. холод Словник синонімів Вусика
  4. дюдя — ДЮ́ДЯ, і, ж., дит. Холод; холодно. Словник української мови в 11 томах
  5. дюдя — Дюдя, -ді ж. Дѣтск. холодъ, холодно. О. 1861. VIII. 8. ум. дюдька, дюдінька, дюдічка. Словник української мови Грінченка