1. Словник синонімів української мови

душіти

ПА́ХНУТИ (видавати запах перев. приємний), ПАХТІ́ТИ розм., ПАХКОТІ́ТИ підсил. розм., ДУШІ́ТИ розм.; ДУХМЯНІ́ТИ, ПАШІ́ТИ розм. (дуже сильний); ВІ́ЯТИ (обдавати запахом); ПОВІВА́ТИ (злегка або час від часу обдавати запахом). Букети нагідок, красолі, чорнобривців стояли в кухликах на розчинених вікнах. Вони духмяніли на всю вулицю, але ще більше пахнув любисток, яким посипали долівку (П. Панч); Ти чуєш, як пахтить земля!.. (В. Сосюра); Дурманно пахкотить полин (В. Козаченко); Оце заслухалась солов'їв да любисточку ввірвала — у голови положу, щоб душіло (Ганна Барвінок); Отрутою пашать нічні квітки (М. Старицький); Тихе озеро незриме Віє духом трав'яним (М. Рильський); З дворища, обнесеного високим парканом, повівало гострим, гнилим запахом жому (Григорій Тютюнник). — Пор. I. відго́нити, I. смерді́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. душіти — душі́ти дієслово недоконаного виду пахнути розм. Орфографічний словник української мови
  2. душіти — -шить, розм. Те саме, що пахнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. душіти — див. пахнути Словник синонімів Вусика
  4. душіти — Душі́ти, душу́, -ши́ш, -ши́ть чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. душіти — ДУШІ́ТИ, ши́ть, розм. Те саме, що па́хнути. — Чого се, чоловіче,.. так од тебе чортом душить? (Стор., І, 1957, 95); Зеленим соком душіли трави, в які причепурилися горбки (Панч, Вибр., 1947, 331). Словник української мови в 11 томах
  6. душіти — Душіти, -шу, -шиш гл. Издавать запахъ, нести запахомъ. Любисточку ввірвала, — у голови положу, щоб душіло. Г. Барв. 80. Вона чорт зна чим і душить. Словник української мови Грінченка