1. Словник української мови в 11 томах

душіти

ДУШІ́ТИ, ши́ть, розм. Те саме, що па́хнути.

— Чого се, чоловіче,.. так од тебе чортом душить? (Стор., І, 1957, 95);

Зеленим соком душіли трави, в які причепурилися горбки (Панч, Вибр., 1947, 331).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. душіти — душі́ти дієслово недоконаного виду пахнути розм. Орфографічний словник української мови
  2. душіти — -шить, розм. Те саме, що пахнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. душіти — див. пахнути Словник синонімів Вусика
  4. душіти — ПА́ХНУТИ (видавати запах перев. приємний), ПАХТІ́ТИ розм., ПАХКОТІ́ТИ підсил. розм., ДУШІ́ТИ розм.; ДУХМЯНІ́ТИ, ПАШІ́ТИ розм. (дуже сильний); ВІ́ЯТИ (обдавати запахом); ПОВІВА́ТИ (злегка або час від часу обдавати запахом). Словник синонімів української мови
  5. душіти — Душі́ти, душу́, -ши́ш, -ши́ть чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. душіти — Душіти, -шу, -шиш гл. Издавать запахъ, нести запахомъ. Любисточку ввірвала, — у голови положу, щоб душіло. Г. Барв. 80. Вона чорт зна чим і душить. Словник української мови Грінченка