душок

ДУШО́К, шку́, ч., розм.

1. Те саме, що дух 8.

2. перен. Ледве помітний прояв чого-небудь, нахил до чогось (у поглядах, настроях і т. ін.).

— Марійка стала вчитися краще за тебе, і це вибило тебе з колії. В тобі є такий душок, є! Ти любиш бути першою (Донч., V, 1957, 339);

— Не хочу сказати, що він там якийсь зрадник, але, розумієте, настрій, душок у нього був не той (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 102);

Людина він старої, ще дореволюційної закваски.., від нього вже давно пахне націоналістичним душком… (Руд., Остання шабля, 1959, 307).

◊ З душко́м — капризний, незлагідний.

Невістка їй і подобалася мов.., одначе стара все-таки запримітила, що Параска з душком… (Мирний, IV, 1955, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. душок — душо́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. душок — -шку, ч., розм. 1》 Те саме, що дух 8). 2》 перен. Ледве помітний прояв чого-небудь, нахил до чогось (у поглядах, настроях і т. ін.). З душком — капризний, незлагідний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. душок — Тухна Словник чужослів Павло Штепа
  4. душок — див. вонь Словник синонімів Вусика
  5. душок — ВИ́ЯВ (дія, процес, явище, що робить явним, помітним чийсь стан, почуття, наміри тощо), ВИ́РАЖЕННЯ, ВИ́ЯВЛЕННЯ, ПРО́ЯВ, ВИ́РАЗ, ВИ́ЛИВ, МАНІФЕСТА́ЦІЯ, ДЕМОНСТРА́ЦІЯ, О́Б'ЯВ рідко; ПРО́БЛИСК, ПРИ́СМАК, ДУШО́К перев. ірон. Словник синонімів української мови
  6. душок — Душок, -шка м. ум. отъ дух. Словник української мови Грінченка