1. Словник синонімів української мови

дівоцтво

НЕВИ́ННІСТЬ (стан людини, що не жила статевим життям), ЦНО́ТА, ЦНОТЛИ́ВІСТЬ, НЕЗА́ЙМАНІСТЬ, ЧЕСТЬ, ЧЕСНО́ТА, ДІВО́ЦТВО розм., НЕПОРО́ЧНІСТЬ заст., поет. Незборима його цнота принаджувала до парубка цю бувалу в бувальцях вісімнадцятилітню молодичку (О. Ільченко); Все чекає великого Юрія. Як молода дотримує честі до вінця, так все доокола, вся природа чекала приїзду кінного лицаря (Г. Хоткевич); — Слухай, нелюбе, кохалась я з одним козаком і заприсяглась нікому більш, як йому одному, віддати моє дівоцтво (О. Стороженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дівоцтво — діво́цтво іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. дівоцтво — (період) дівочі літа, дівування, дівуваннячко; (стан) незайманість, невинність, ур. непорочність, п. вінець. Словник синонімів Караванського
  3. дівоцтво — -а, с., розм. 1》 Те саме, що дівування. || Те саме, що невинність 3). 2》 Збірн. до дівка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дівоцтво — Діво́цтво, -тва, -тву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дівоцтво — ДІВО́ЦТВО, а, с., розм. 1. Те саме, що дівува́ння. — Рушнички ви мої, шовком переткані!..Тільки мені й радості, що гляну на вас та згадаю своє дівоцтво (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. дівоцтво — Дівоцтво, -ва с. 1) Дѣвичество; дѣвство. Левиц. Пов. 45. І дівоцтво своє, і худобу хочеш занапастити за таким харцизякою. Кв. II. 210. Кохалась я з одним козаком і заприсягалась нікому більш, як йому одному віддати моє дівоцтво. Стор. І. 34. 2) = дівота. Словник української мови Грінченка