1. Словник синонімів української мови

дітвак

ДИТИ́НА (маленький хлопчик або маленька дівчинка), ДИТЯ́ пестл., ЧОЛОВІ́ЧОК пестл., ДІТВА́К розм., ВИ́ЛУПОК зневажл. Давно те минуло, як, мала дитина, Сирота в ряднині, я колись блукав, Без свити, без хліба, по тій Україні (Т. Шевченко); Горе тому, хто посміє підняти Руку на першу усмішку дитяти! (М. Рильський); Данило.. підходить до колиски. У споруді, виплетеній із шелюги, спить маленький чоловічок і зрідка плямкає устами (М. Стельмах); Юрба люду біжить живо, Чоловіки і жінки, Старі, слабі й дітваки (І. Франко); Дітвора засміялася. — Ач сміються, вилупки! — сказав Яків (Панас Мирний). — Пор. 1. ді́ти, маля́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дітвак — дітва́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. дітвак — -а, ч., розм. Те саме, що дитина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дітвак — дітва́к 1. дитина (ст): Коли вони йшли втрійку по сходах, коло авта зібралась відразу ґрупка дітваків, яка по-свойому коментувала знак жовтого лева, вимальований шабльоном на авті (Лисяк); За ним, на вулиці, видніло чорне, обхляпане болотом авто... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. дітвак — див. дитина Словник синонімів Вусика
  5. дітвак — ДІТВА́К, а́, ч., розм. Те саме, що дити́на 1. Одним словом, були ми.. приятелями, наскільки се слово можна приложити до таких дітваків, якими були ми тоді (Фр., І, 1955, 191); Якимиха ще була дітваком, як вона [Іваниха] віддавалася (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  6. дітвак — Дітвак, -ка м. Мальчуганъ. мн. дітваки. Дѣтишки. Нема у нього дітваків. Лебед. у. Словник української мови Грінченка