1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

дітвак

дітва́к 1. дитина (ст): Коли вони йшли втрійку по сходах, коло авта зібралась відразу ґрупка дітваків, яка по-свойому коментувала знак жовтого лева, вимальований шабльоном на авті (Лисяк); За ним, на вулиці, видніло чорне, обхляпане болотом авто, біля якого гуртувалися вже дітваки, навіть старші (Ярославська); Від того часу Роман чув на собі обов'язок голови родини, хоч був ще дітваком (Загачевський)

2. ірон., жарт. доросла людина, яка поводиться як дитина (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дітвак — дітва́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. дітвак — -а, ч., розм. Те саме, що дитина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дітвак — див. дитина Словник синонімів Вусика
  4. дітвак — ДИТИ́НА (маленький хлопчик або маленька дівчинка), ДИТЯ́ пестл., ЧОЛОВІ́ЧОК пестл., ДІТВА́К розм., ВИ́ЛУПОК зневажл. Давно те минуло, як, мала дитина, Сирота в ряднині, я колись блукав, Без свити, без хліба, по тій Україні (Т. Словник синонімів української мови
  5. дітвак — ДІТВА́К, а́, ч., розм. Те саме, що дити́на 1. Одним словом, були ми.. приятелями, наскільки се слово можна приложити до таких дітваків, якими були ми тоді (Фр., І, 1955, 191); Якимиха ще була дітваком, як вона [Іваниха] віддавалася (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  6. дітвак — Дітвак, -ка м. Мальчуганъ. мн. дітваки. Дѣтишки. Нема у нього дітваків. Лебед. у. Словник української мови Грінченка