дітлахи

I. ДІ́ТИ (маленькі дівчатка й хлопчики), МАЛЕ́ЧА, ДІТВОРА́ розм., ДІТЛАХИ́ розм., ДІТЛАШНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ТА розм., ДРІБНО́ТА розм., ДРІ́Б'ЯЗОК розм., ДРОБИНА́ розм., МІЛКОТА́ розм., ДІТИ́СЬКА розм., МА́ЛЕЧ діал., БАХУРНЯ́ діал., ДРІБ діал.; НЕБОЖА́ТА пестл. (у зверненні старшого до молодших). Школа стояла на центральній садибі, і діти з Вишеньок навчалися тут. Малечу возив спеціальний автобусик (В. Дарда); Біжить весела дітвора зі школи (Д. Павличко); На стадіоні в парку дітлахи грали в футбол (Є. Гуцало); Пошкутильгав (секретар) до вікна, видивляючись на дітлашню в скверику (В. Большак); Матерів світлішають обличчя, і сіяють очі дитинчат (В. Сосюра); Тільки він ступив на подвір'я, як за ним вискочили діти — вся дрібнота (М. Чабанівський); Дома десь там діти, дріб'язок голодний чекає на неї (Д. Бедзик); — Погляди лишень, моя дробина зовсім голюсінька (І. Франко); Коло Катрі Мелася — третя моя дочка, а там вже пішла мілкота (Марко Вовчок); — Ураган нас мало не потопив... Тріщало все... Матері з дітиськами кричали від жаху (О. Гончар); На вулиці скрізь біля кожної халупки купчилися дорослі і малеч (О. Досвітній); — Кукурудза готова! Гей, до кукурудзи, бахурня! — кличе Стефко (І. Франко); Лишив я вас самих у хаті, дріб такий, без кришки хліба (І. Франко); Веселі небожата! Чи не обридло бігать вам і по горам, і по долам? (Л. Боровиковський). — Пор. 1. дити́на.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дітлахи — дітлахи́ множинний іменник, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. дітлахи — -ів, мн. (рідко одн. дітлах, -а, ч.), розм. Те саме, що діти I 1), 2) і дитина 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дітлахи — див. дитина Словник синонімів Вусика
  4. дітлахи — Дітлахи́, -хі́в, -ха́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дітлахи — ДІТЛАХИ́, і́в, мн. (рідко одн. дітла́х, а́, ч.), розм. Те саме, що ді́ти¹ 1, 2 і дити́на 1, 2. Я вклоняюсь дітлахам, що на зорці 3 букварями до школи ідуть (Нагн., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  6. дітлахи — Дітлахи, -хів м. мн. = дітваки. Мнж. 179. Св. Л. 198. Словник української мови Грінченка